Не слід ставити коми між частинами складносурядного речення :
А Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття.

Б Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив.

В Грім одгримів і солодкою млостю спокою віє од цвіту вишень і сирої землі.

Г Вишневі зацвіли сади і сніг пахучий падає на воду.

День—дня( е з 0), стіл—стола( і -о), чоло—чільний(о-і), клонитися—кланятися(о -а), гребти—загрібати(е - і), сон—сну(о з нулем), молоток—молотка( о з нулем), кінь—коня(і -о), віз—воза( і-о), чотири—четвертий(о -е), знаємо—знайомий(найдавніші), гайок—гаєчок(найдавніші), піч— печі ( і-е), слово—слів(о-і), лізти—лазити(і-а), вінок—вити(найдавніші), трясти—трусити(найдавніші), пшоно—пшениця(найдавніші), мішок— мішечок(о-е), вогонь—вогню( о з нулем), квітка—квіток(найдавніші), хід—ходу(і-о), поріг— порога(і-о), шість—шести(і-е), летіти—літати(е-і), збирати—брати(найдавніші)

Давно вже немає славетної Запорозької Січі. Відшуміли козацькі битви, загинули мужні герої. Але пам’ять про ці часи не вмерла. Вона живе в народній творчості, у творах письменників і поетів.У вірші Андрій Малишка «Гомін, гомін по діброві» розповідається про героїчну битву під Жовтими Водами під командуванням гетьмана Богдана Хмельницького:…Б’ють гармати за горою,Коні мчать на Жовті Води.Глянь, Богдане, квітка в’яне,Дай-но січі, дай-но грому!Діброва та поле зберігають пам’ять про ці події:Гомін, гомін по діброві,А над полем все заграви…Цей вірш нагадує народну пісню. Це бойовий марш на честь козацьких переможців, про яких наш народ ніколи не забуде. Існує багато народних творів, у яких згадується славетний Богдан Хмельницький. Тому Андрій Малишко й розповів нам у вірші про найулюбленішого в народі гетьмана. Поет закликає пам’ятати й зберігати історію рідного народу.