Написати твір на тему "Музика весняного ранку". У своєму тексті обов'язково використати відокремлені означення.

Обсяг твору - 100-150 слів надо

-Привит,(имя)
-Доброго дня(имя)
- Пробач,що трохи запизнилась.(вся)
-А що ти такого робила?
-Слухала таку гарну писню, розчулила до самого серця.
- Це добре. А на який мови?
-На украинський. Спивачка так добре спивала, я таки писни дуже ридко зустричаю!
- Не дивно,що писня була хороша!
-Чому?
-Бо укр.мова мае особливу звучнисть, яка  зачаровуе. 
-Тобто, справа в мови?
-Так,це грае дуже важливу роль. Мова в поеднанни з писнею дае вражаючий эфект.
-Ти правий(ва)!  Бо  без мови не народилася писня. 
-З давна народ складае писни. А якщо не було  б мови то...
-Мабуть,була лише одна музика?
-Так!Мени подобаються твои думки. Хочеш,я дам тоби ии послухати?
-Звичайно!
-Тоди ходим до мене?
- Давай!
Ну вот как-то так,извини за русский алфавит) В конце от себя чего-то добавь)

Основу святкового календаря складав 12-місячний рік. Він був пов'язаний з трьома сонячними фазами: зимовим і літнім сонцестоянням, а також літнім рівноденням. Найхарактернішим атрибутом свят було запалення священного "живого" вогню, який добувався тертям. Християнство прийшло на Русь із Візантії, маючи свої власні традиції й ретельно розроблений культ. Насаджуючи свій літургічний календар подій "священної історії", християнська церква намагалась викорінити "богомерзькі" традиції язичницьких вірувань та обрядів. Цей процес релігійного двоборства затягнувся на довгі століття і не увінчався остаточною перемогою православ'я. І зараз у багатьох дійствах, приурочених церковним святам, можна впізнати пережитки стародавніх язицьких традицій. На Поділлі язичницька обрядовість мала глибоке і міцне коріння. В календарі подолян не було чітких розмежувань між зимовими, весняними, літніми та осінніми сезонами. Кожен з них логічно переходив в наступний, створюючи замкнений цикл вічного кругооберта природи, чергування періодів роботи і відпочинку. Найсприятливішим для селянського дозвілля був зимовий період, особливо насичений різноманітними звичаями та обрядами. Святом, коли "вводиться літо в зиму", на Поділлі вважали Введення (21 листопада за старим стилем). З ціїю датою пов'язано чимало прикмет, прогнозів і магічних звичаїв. Характерним звичаєм Введення був прихід першого відвідувача - "полазника". В основі його лежить "магія першого дня" - віра людей в щасливу або нещасливу прикмету. На Введення не заходила першою до хати жінка або дівчина - це могло принести нещасття. Проте візит чоловіка обіцяв щастя і добробут. "Магії першого дня" дотримувались і в інші свята (на Миколи (6 грудня), на Ганни (9 грудня) та на Різдво (25 грудня)).