Кавказ — поема Тараса Шевченка, написана в Переяславі й датована 18 листопада 1845 року, у якій поет засуджує війну Російської імперії проти горців і возвеличує боротьбу народу за свободу.
Объяснение:
Російський царат здавна зазіхав на цей «прекрасний, але дикий край». Уже Петро І розумів, яке значення мало б завоювання Каспійського моря і прилеглих до нього земель для воєнної та економічної могутності Росії. Активні воєнні дії за підкорення всього Кавказу ненаситній Росії розпочалися 1817 р. й тривали майже півстоліття (до 1864).
В Україні змішані сім’ї становили лише дві цілих і сім десятих відсотка. 2) Складні сім’ї могли нараховувати до двадцяти — двадцяти п’яти осіб. 3) Селянські та заробітчанські сім’ї вирізнялися високою народжуваністю — у середньому по п’ять-сім дітей, хоча траплялося й десять-дванадцять. 4) Важлива роль жінки в сім’ї відображена в приказці: «Чоловік за один кут хату тримає, а жінка — за три». 5) Першим у сім’ї до столу завжди сідав батько. 6) У сім’ї з восьми років учили молотити ціпом, а з дванадцяти — косити… (З кн. «Українське народознавство»).
Кавказ — поема Тараса Шевченка, написана в Переяславі й датована 18 листопада 1845 року, у якій поет засуджує війну Російської імперії проти горців і возвеличує боротьбу народу за свободу.
Объяснение:
Російський царат здавна зазіхав на цей «прекрасний, але дикий край». Уже Петро І розумів, яке значення мало б завоювання Каспійського моря і прилеглих до нього земель для воєнної та економічної могутності Росії. Активні воєнні дії за підкорення всього Кавказу ненаситній Росії розпочалися 1817 р. й тривали майже півстоліття (до 1864).
В Україні змішані сім’ї становили лише дві цілих і сім десятих відсотка. 2) Складні сім’ї могли нараховувати до двадцяти — двадцяти п’яти осіб. 3) Селянські та заробітчанські сім’ї вирізнялися високою народжуваністю — у середньому по п’ять-сім дітей, хоча траплялося й десять-дванадцять. 4) Важлива роль жінки в сім’ї відображена в приказці: «Чоловік за один кут хату тримає, а жінка — за три». 5) Першим у сім’ї до столу завжди сідав батько. 6) У сім’ї з восьми років учили молотити ціпом, а з дванадцяти — косити… (З кн. «Українське народознавство»).