Одного разу почали сперечатися Комп'ютерна мишка і Монітор. - Чому це ти керуєш тим, що відображається на мені? - сказав Монітор. - Тому що ти надто великий, щоб керувати і дуже незручний в використанні - відповіла Мишка. - То це я незручний?! Та якби не я, то людина не бачила б, що вона робить. І ти б тут нічим не до - Я не до б?! Та я обов'язково би щось вигадала б, а от ти - безпомічний без мене. Бо ж, доки людина не натисне на кнопку, яка розташована на мені, то не зможе виконати велику кількість різноманітних функцій. - Ой-ой-ой! Та ти так говориш, наче ти якась цариця. І тут в суперечку вмішався Системний Блок. - Гей, чого ви тут сперечаєтесь? Хіба більше немає чого робити?! Досить сперечатися і сваритися, ви обоє потрібні людині, аби вона повноцінно працювала за комп'ютером і обоє однаково важливі. - Правду кажеш! - підтвердила Клавіатура. - Ех! Пробач мені, Мишко! Я поводив себе, як справжній дурень... - сказав Монітор. - І ти мені пробач, Моніторе! Я теж себе поводила по-дурному. Давай миритися і більше ніколи не сваритися? - відповіла Мишка. - Давай! Мишка і Монітор помирились і більше ніколи не сварились і не сперечались. От і казочці кінець, а хто слухав - молодець!
Найбільша перемога- це перемога над самим собою.Перемога це коли хворієш але йдешь на гурток.Хоть маленька перемога але,ж твоя!Справжня перемога - цеперемога над собою.Мені здається, перетворювати себе на полі битви — не саме варте заняття. Якщо я здобував перемогу над собою, то мене вже як мінімум двоє. Одна моя частина — переможець. Інша моя частина — переможений. І горе переможеним! А переможців не судять.Добре якщо "перемога над собою" лише словесна формула, яка означає подолання труднощів суб’єктивного характеру, досягнення мети, незважаючи на свою слабкість, лінь або страх.
- Чому це ти керуєш тим, що відображається на мені? - сказав Монітор.
- Тому що ти надто великий, щоб керувати і дуже незручний в використанні - відповіла Мишка.
- То це я незручний?! Та якби не я, то людина не бачила б, що вона робить. І ти б тут нічим не до
- Я не до б?! Та я обов'язково би щось вигадала б, а от ти - безпомічний без мене. Бо ж, доки людина не натисне на кнопку, яка розташована на мені, то не зможе виконати велику кількість різноманітних функцій.
- Ой-ой-ой! Та ти так говориш, наче ти якась цариця.
І тут в суперечку вмішався Системний Блок.
- Гей, чого ви тут сперечаєтесь? Хіба більше немає чого робити?! Досить сперечатися і сваритися, ви обоє потрібні людині, аби вона повноцінно працювала за комп'ютером і обоє однаково важливі.
- Правду кажеш! - підтвердила Клавіатура.
- Ех! Пробач мені, Мишко! Я поводив себе, як справжній дурень... - сказав Монітор.
- І ти мені пробач, Моніторе! Я теж себе поводила по-дурному. Давай миритися і більше ніколи не сваритися? - відповіла Мишка.
- Давай!
Мишка і Монітор помирились і більше ніколи не сварились і не сперечались.
От і казочці кінець, а хто слухав - молодець!
Сподіваюсь, що до