1. Швидко надходив вечір, МОРОЗНИЙ, ЗОРЯНИЙ. (М.Стельмах) 2. Причаїлися гори, ЗАВОРОЖЕНІ КРАСОЮ ЩЕ НІКОЛИ НЕ БАЧЕНИХ СТЕПІВ.(О. Гончар) 3. У світлиці на столі, ОБСТАВЛЕНИЙ СВІЧКАМИ З ЧИСТІСІНЬКОГО ВОСКУ, красувався коровай. (Гр. Тютюнник) 4.СКРОПЛЕНИЙ ЖИВЛЮЩОЮ РОСОЮ, паросток пробився на світ. (О.Квітневий) 5.ЗМОРЕНИЙ СТРАХОМ, БЕЗСОННЯМ І ХОЛОДОМ, Олег заснув. (Ю.Мушкетик) 6. Ой, був на Січі старий козак, НА ПРІЗВИЩЕ ЧАЛИЙ (Нар. тв.) 7. Перед очима в Маланки стала левада — ЗЕЛЕНА, ВЕСЕЛА, НАД РІЧКОЮ. (М. Коцюбинський) 8. Все місто спить, СУВОРЕ Й МОВЧАЗНЕ. (Л.Костенко)
ЗАВОЙОВНИК, а, ч. 1. Той, хто бере участь у підкоренні, загарбанні країн, поневоленні народів силою війська; протилежне визволитель. Люди над Руським морем охоче приймали в себе греків, коли вони приїжджали як гості, але брали в руки зброю й нещадно били, коли бачили в них завойовників (Скл., Святослав, 1959, 130); - Ми йдемо не як завойовники, а як визволителі наших українських і білоруських братів (Рильський, III, 1956, 43).
2. перен., чого. Той, хто проникає в таємниці чого-небудь, розвідує, підкоряє що-небудь невідоме, неосвоєне. Серед них [зірок] до далеких планет... мчать все нові й нові кораблі синів Землі - сміливих завойовників космосу (Наука.., 7, 1961, 14).
2. Причаїлися гори, ЗАВОРОЖЕНІ КРАСОЮ ЩЕ НІКОЛИ НЕ БАЧЕНИХ СТЕПІВ.(О. Гончар)
3. У світлиці на столі, ОБСТАВЛЕНИЙ СВІЧКАМИ З ЧИСТІСІНЬКОГО ВОСКУ, красувався коровай. (Гр. Тютюнник)
4.СКРОПЛЕНИЙ ЖИВЛЮЩОЮ РОСОЮ, паросток пробився на світ. (О.Квітневий)
5.ЗМОРЕНИЙ СТРАХОМ, БЕЗСОННЯМ І ХОЛОДОМ, Олег заснув. (Ю.Мушкетик)
6. Ой, був на Січі старий козак, НА ПРІЗВИЩЕ ЧАЛИЙ (Нар. тв.)
7. Перед очима в Маланки стала левада — ЗЕЛЕНА, ВЕСЕЛА, НАД РІЧКОЮ. (М. Коцюбинський)
8. Все місто спить, СУВОРЕ Й МОВЧАЗНЕ. (Л.Костенко)
ЗАВОЙОВНИК, а, ч. 1. Той, хто бере участь у підкоренні, загарбанні країн, поневоленні народів силою війська; протилежне визволитель. Люди над Руським морем охоче приймали в себе греків, коли вони приїжджали як гості, але брали в руки зброю й нещадно били, коли бачили в них завойовників (Скл., Святослав, 1959, 130); - Ми йдемо не як завойовники, а як визволителі наших українських і білоруських братів (Рильський, III, 1956, 43).
2. перен., чого. Той, хто проникає в таємниці чого-небудь, розвідує, підкоряє що-небудь невідоме, неосвоєне. Серед них [зірок] до далеких планет... мчать все нові й нові кораблі синів Землі - сміливих завойовників космосу (Наука.., 7, 1961, 14).