Має початись вознесіння сон-трави з-під опалого листя й сухого галуззя в лісі, вознесіння пролісків, чиї пелюстки схожі на лапаті сніжинки недавньої зими, вознесіння рясту, що наче позичить собі кольору в небесної далечини. накресліть будь ласка схему
Нещодавно я була на весіллі у своєї двоюрідної сестри. Реєстрація відбувалася в Центральному палаці одруження, вінчання в церкві — усе було дуже красиво. Ось машини вже під'їхали до ресторану, де мав відбутися банкет. Вийшли на ґанок батьки молодих. У руках у матері нареченої був величезний рум'яний коровай, що лежав на красивому рушнику. Я не повірила своїм очам — це був той самий, котрий довго вишивала наша бабуся і який ми із сестрою, жартуючи, ледь не розірвали навпіл: кожна тягла його до себе. Тоді в бабусі на очах виступили сльози. Пізніше вона розповіла нам, що дуже старалася зробити цей рушник схожим на той, з яким зустрічали після вінчання її і дідуся їхні батьки...
Наречений і наречена вийшли із розкішного лімузина, поклонилися батькам, поцілували коровай, який потім разом із рушником лежав на весільному столі.Отже, не вмерла ця традиція, не вмер рушник. Так зустрічали молодих в Україні і сто, і двісті років тому. Навіть зараз, коли на нинішніх наречених — розкішні вінчальні плаття, женихи одягнені в елегантні смокінги, а весільний кортеж складають здебільшого блискучі «іномарки», неодмінним атрибутом навіть найсучаснішого весільного торжества залишається простий, може, навіть грубий український рушник. Він не змінився. Змінився час, іншою стала Україна, а український рушник залишився колишнім. На ньому так само шаріють ягоди калини і горобини, співають птахи, зеленіють гілки дерев, синіє льон. Його, як і колись, вишивають з любов’ю, довго просиджуючи біля вікна.
Я впевнена, що рушник залишиться таким же, яким він був завжди. Недарма його прославляли Тарас Шевченко, Павло Тичина, Андрій Малишко. Рушник — це святиня. Святині не змінюються. Вони або живуть, або вмирають.Бабуся, чи простиш ти мене? Чи піднесеш і мені в день мого весілля неоціненний подарунок, у який вкладеш свою душу? Чи вишиєш ти і для мене український рушник? Я дуже на це сподіваюся. Нехай і в моїй родині буде святиня.
Чорною - прикметник, означення,
прямою - іменник, додаток,
поринувши - дієприслівник, обставина,
у - прийменик, обставина
темінь - іменник, обставина,
лежало - дієслово, присудок
сонце -прикметник, означення,
село - іменник, підмет,
у - прийменник, обставина,
видолинку - іменник, обставина,
і - сполучник,
тілбки - прислівник,обставина,
в - прийменник,
корчні - іменник, додаток
ясно - прислівник, обставина,
світилося - дієслово ,присудок,
одиноке - прикметник, означення,
віконце - іменник, підмет,
прикрите - прикметник, означення,
завісою - іменник, додаток,
приковуючи - дієприслівник, присудок,
до - прийменник,
себе - займенник, додаток,
Остапів - прикметник, означення (невпевнена)
погляд - іменник, додаток.