КОРОНКУ ПОСТАВЛЮ Побудуйте й запишiть дiалог " У бiблiотецi" (7-8 реплiк). Використовуйте вислови : за програмою, написати твiр, знайти в каталозi, журнал за веревень цього року, допомiжна лiтература.
Будь ласка перевірте текст перед тим як переписувати в зошит.
Дуже давно,далеко-далеко,жила в одному царстві сім'я. Батько,мати і сестри близнюки Оленка та Алла.Всі любили їх,небуло нікого комуб не подобалась ця четвірка. Сестрички- слухняні,гарні,веселі,кмітливі,просто янголятка . Мати-душа,віддасть останню крихтинку хлібу бідному. А батько сильний,сміливий,спрайжній богатирищее.
Та прийшла біда в королівство. За горами що були не по далеку від замку короля була споруда в якій були ув'язнені наймогутніші, найсильнішіі,вогняні,та льодяні дракони всесвіту. Як відомо один із наймогутніших чаклунів зміг визволити одного, та заволодіти його розумом. Також відомо, що він раніше був придворним магом, але він став ним не для того, щоб служити королю, а щоб заволодіти його короною. Через це його хотіли стратити, але він встиг втекти. І на цьому він не зупинився.
Всі в паніці,ніхто не знае що робити,король склика всі війска й готуе їх добою.
-Невже це наш кінець?-Тремтячим голосом сказала мати.
А чаклун на своему драконі був все ближче і ближче.
-Тату ми знаємо як перемогти дракона!-одночасно сказали сестри.
Розказавши батькам свій план вони пішли до палацу,взявши з собою по зеркальцю. Коли вони прийшли до короля чаклун був уже зовсім поруч. Вони розуміли що чаклуну треба був саме король,якщо ж він сам хотів ним стати. І як тільки чаклун випустив перший свій удар, вони підставили під нього свої дзеркальця,фіолетове полум'я від них відбилось і полетіло прямісінько в чаклуна,збивши його з дракона. Отямившись від чар нерозуміючи що сталось дракон полетів геть, а чаклуна було ув'язнено у в'язниці.А на честь сестричок і перемоги над драконом був парад.
Сьогодні часто говорять про гендерну рівність. Гендерна рівність – це рівне оцінювання суспільством подібностей і відмінностей між жінкою та чоловіком та розрізнення ролей, які вони виконують. Стать є першою ознакою, з якою людина виходить у світ. Коли у неї питають: «Хто ти?», вона найперше вказує на свої статеві ознаки, а потім уже подає іншу інформацію. На мою думку, статі мають доповнювати одна одну, і жінка не повинна перетворюватися у чоловіка та навпаки.
У багатьох кранах світу не існує гендерної рівності, і чоловіки часто використовують те, що вони сильніші за жінок. Наприклад, у багатьох східних країнах жінки не мають права працювати, у деяких – навіть відкривати обличчя в присутності чоловіків. Мені здається, що в нашій країні також про гендерну рівність лише говорять. Жінка завжди прагне вдовольнити потреби чоловіка, а чоловік, в свою чергу, майже нічого не робить. Ми, жінки, чомусь дуже боїмося залишитися самотніми, вбачаючи роль чоловіка у захисті та забезпеченні родини. Та останнім часом все частіше і забезпечувати, і підтримувати господарство доводиться саме жінці.
Гендерна рівність має означати, що обидві статі мають однакові умови для реалізації своїх прав та можливостей. Раніше у нашій країні жінки не мали можливості отримати якісну вищу освіту та займати деякі посади. Саме про це йдеться у творі О. Кобилянської «Людина». Молода освічена дівчина Олена намагається сама забезпечити своє життя, але її рідні та близькі категорично проти цього: вони вважають, що призначення жінки – вийти заміж, займатися будинком, чоловіком та дітьми. Врешті-решт Олена вимушена покоритися волі батьків і вийти заміж за забезпеченого чоловіка, який може утримувати її та допомагати її родині. Таким фіналом, на мою думку, письменниця намагалася показати, що Україні ще дуже далеко від рівності між чоловіком і жінкою.
Сьогодні жінки можуть одягати штани, палити, навчатися у будь-яких вузах та обирати яку-завгодно професію. Але чи завжди це доречно? Зараз жінки намагаються виконувати чоловічі функції, все беруть на себе. Жінки стали сильними та впевненими у собі, а чоловіки, навпаки, – інфантильними та слабкими. Часто можна зустріти чоловіків, які не працюють або заробляють менше, ніж жінки. А так хочеться бачити біля себе сильних та мужніх представників чоловічої статі! Можливо, саме прагненням до гендерної рівності і призвело до цих змін?
Все ж таки ми, жінки, повинні поступатися чоловікам. Недарма у народі говорять: «Чоловік – голова, а жінка – шия». Заміжня жінка може вибирати, працювати їй чи ні, тоді як чоловік, який вирішив «бути домогосподаркою», вважають просто ледарем.
СМОТРЕТЬ ОТВЕТ
ответ
4,0/5
30
yumiyumark
новичок
3 ответов
214 пользователей, получивших
Будь ласка перевірте текст перед тим як переписувати в зошит.
Дуже давно,далеко-далеко,жила в одному царстві сім'я. Батько,мати і сестри близнюки Оленка та Алла.Всі любили їх,небуло нікого комуб не подобалась ця четвірка. Сестрички- слухняні,гарні,веселі,кмітливі,просто янголятка . Мати-душа,віддасть останню крихтинку хлібу бідному. А батько сильний,сміливий,спрайжній богатирищее.
Та прийшла біда в королівство. За горами що були не по далеку від замку короля була споруда в якій були ув'язнені наймогутніші, найсильнішіі,вогняні,та льодяні дракони всесвіту. Як відомо один із наймогутніших чаклунів зміг визволити одного, та заволодіти його розумом. Також відомо, що він раніше був придворним магом, але він став ним не для того, щоб служити королю, а щоб заволодіти його короною. Через це його хотіли стратити, але він встиг втекти. І на цьому він не зупинився.
Всі в паніці,ніхто не знае що робити,король склика всі війска й готуе їх добою.
-Невже це наш кінець?-Тремтячим голосом сказала мати.
А чаклун на своему драконі був все ближче і ближче.
-Тату ми знаємо як перемогти дракона!-одночасно сказали сестри.
Розказавши батькам свій план вони пішли до палацу,взявши з собою по зеркальцю. Коли вони прийшли до короля чаклун був уже зовсім поруч. Вони розуміли що чаклуну треба був саме король,якщо ж він сам хотів ним стати. І як тільки чаклун випустив перший свій удар, вони підставили під нього свої дзеркальця,фіолетове полум'я від них відбилось і полетіло прямісінько в чаклуна,збивши його з дракона. Отямившись від чар нерозуміючи що сталось дракон полетів геть, а чаклуна було ув'язнено у в'язниці.А на честь сестричок і перемоги над драконом був парад.
Ось і сказочці кінець, а хто слухав молодець.
Сьогодні часто говорять про гендерну рівність. Гендерна рівність – це рівне оцінювання суспільством подібностей і відмінностей між жінкою та чоловіком та розрізнення ролей, які вони виконують. Стать є першою ознакою, з якою людина виходить у світ. Коли у неї питають: «Хто ти?», вона найперше вказує на свої статеві ознаки, а потім уже подає іншу інформацію. На мою думку, статі мають доповнювати одна одну, і жінка не повинна перетворюватися у чоловіка та навпаки.
У багатьох кранах світу не існує гендерної рівності, і чоловіки часто використовують те, що вони сильніші за жінок. Наприклад, у багатьох східних країнах жінки не мають права працювати, у деяких – навіть відкривати обличчя в присутності чоловіків. Мені здається, що в нашій країні також про гендерну рівність лише говорять. Жінка завжди прагне вдовольнити потреби чоловіка, а чоловік, в свою чергу, майже нічого не робить. Ми, жінки, чомусь дуже боїмося залишитися самотніми, вбачаючи роль чоловіка у захисті та забезпеченні родини. Та останнім часом все частіше і забезпечувати, і підтримувати господарство доводиться саме жінці.
Гендерна рівність має означати, що обидві статі мають однакові умови для реалізації своїх прав та можливостей. Раніше у нашій країні жінки не мали можливості отримати якісну вищу освіту та займати деякі посади. Саме про це йдеться у творі О. Кобилянської «Людина». Молода освічена дівчина Олена намагається сама забезпечити своє життя, але її рідні та близькі категорично проти цього: вони вважають, що призначення жінки – вийти заміж, займатися будинком, чоловіком та дітьми. Врешті-решт Олена вимушена покоритися волі батьків і вийти заміж за забезпеченого чоловіка, який може утримувати її та допомагати її родині. Таким фіналом, на мою думку, письменниця намагалася показати, що Україні ще дуже далеко від рівності між чоловіком і жінкою.
Сьогодні жінки можуть одягати штани, палити, навчатися у будь-яких вузах та обирати яку-завгодно професію. Але чи завжди це доречно? Зараз жінки намагаються виконувати чоловічі функції, все беруть на себе. Жінки стали сильними та впевненими у собі, а чоловіки, навпаки, – інфантильними та слабкими. Часто можна зустріти чоловіків, які не працюють або заробляють менше, ніж жінки. А так хочеться бачити біля себе сильних та мужніх представників чоловічої статі! Можливо, саме прагненням до гендерної рівності і призвело до цих змін?
Все ж таки ми, жінки, повинні поступатися чоловікам. Недарма у народі говорять: «Чоловік – голова, а жінка – шия». Заміжня жінка може вибирати, працювати їй чи ні, тоді як чоловік, який вирішив «бути домогосподаркою», вважають просто ледарем.