Контрольний докладной письмовий переказ тексту роздуму дискусійного характеру в публіцистичному стилі "Хліб- найбільше богатство" Складіть план до тексту і переказ Хліб - найбільше багатство
У всі віки на всіх перепуттях історії хліб був найбільшим із багатств. Коли його обмаль, чваньковите золото - просто непотріб. Його закопують у землю, як мерця, його ховають за ковані двері, як найпідлішого злочинця. А хліб і в бундючні хороми, і в прості селянські оселі здавна вносили на золотих підносах із шанобою. Ти, золото, годишся тільки для того, щоб на тобі подавати до столу звичайний чорний житній хліб. Недарма збіднілі народи відверталися від держав, котрі мали багато золото, і простягали руки до тих, які мали багато хліба.
Хліб переважає все. Одне пшеничне зерно тяжче за гори золота. Вкинуте в землю, воно за один лиш рік дає тисячу зерен. А золотий мішок вік пролежить у землі й нічого не вродить.
Тож недарма хлібом і сіллю зустрічає Україна своїх дорогих гостей. Ідіть, народи! Україна не відмовить вам, як не відмовить у хлібі сусід сусідові, село селу. Можливо, в інших державах не так заведено. Можливо, там, де владарює золото, за хліб і гребуть золото. А у нас ні. У нас віддають хліб тією ж міркою, якою позичили... Ми позичаємо хліб на багатство.
Щоб був у нас хліб, ми щодня повторюємо слова молитви і мовимо: "Отче наш, хліб наш насущний дай нам сьогодні". І цю молитву батьки заповідають нам, а ми - нашим дітям. Бо хліб безцінний. Він сильніший за все, смачніший за все, він дорожчий за золото, насущний і святий хліб із нашого поля. (В. Земляк)

1. [Копай усередині себе криницю для тої води], (яка зросить і твою оселю, і сусідську) (Г. Сковорода).

[ ], (яка...) - означальне

2. Наймудріший той, хто прагне й любить робити людям добро (Нар. творчість).

[ ], (хто...) - з'ясувальне

( можливо тут і означальне, адже наймудріший "який?", хто...)

3. Люди, яких можна поважати, вже дорослі (Л. Костенко).

[ , (яких...), ]. - означальне

4. Нещасна неправдива людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови. Щаслива праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі (Б. Харчук).

[ ], (що...). - означальне

[ ], (що...). - означальне

5. Не можна йти вперед, повернувши голову назад. Є велика ймовірність, що не туди зайдеш (С. Жадан).

[ ], (що...) - означальне

6. Пройди усі шляхи, що має їх життя (І. Качуровський).

[], (що..) - означальне

1. Копай усередині себе криницю для тої води, (якої?) що зросить і твою оселю, і сусідську.

2. Наймудріший той, (який?) хто прагне й любить робити людям добро.

3. Люди, (які?) яких можна поважати, вже дорослі.

4. Нещасна неправдива людина, (яка?) що добровільно й легко зрікається рідної мови. Щаслива праведна людина, (яка?) що в радості й горі будує слово своєї землі.

5. Не можна йти вперед, повернувши голову назад. Є велика ймовірність, (яка?) що не туди зайдеш.

6. Пройди усі шляхи, (які?) що має їх життя.

1 колонка з апострофом: дистиб'ютор, В'єтнам, Робесп'єр, інтерв'ю, квартир'єр, ад'ютант, Ам'єн, прес пап'є, об'єкт, кутюр'є, сек'юриті, Рив'єра, б'єф, вар'єте, тер'єр.

2 колонка зі знаком м'якшення: компаньйон, конюктивіт, сеньйор, месьє, вольєр, еспаньйолка, альянс, квінтильйон, Мольєр, мантилья, ательє, лосьйон, грильяж, кабальєро, куртьє, кальян, барельєф, ескадрилья, гільйотина.

Объяснение:

Для позначення на письмі твердої вимови приголосних перед буквами я, ю, є, ї вживають апостроф. Він вказує, що буквами я, ю, є позначено два звуки. У словах, де я, ю, є позначають м'якість попереднього приголосного, апостроф не ставлять.