І. Спишіть речення, виділяючи підрядні частини комами. Укажіть підрядні наслідкові. 1. Попенко, запихаючись булкою на весь рот так що за обома щоками його наче два кулаки стриміло усміхнувся очима.
2. Теплий туман слався по полю і налив балку по самі вінці так що дерева потопали в ньому.
3. Хлопці вийшли до села з заходу так щ тепер їм не було чого боятися.
4. Місяць, підводячись вгору, пірнає в загустілу хмару так що видніється лише срібний край.
5. Молоді, чорняві скрипалі позакидали голови назад так що на їх ледве держалися шапки.
6. Здоровенний дуб розлягся, розширився своїм кострубатим* гіллям так що аж темно під ним
Весняну пору ми чекали довго. Всім вже набридло кутатися в теплі шуби, дублянки і пальто. Хочеться вільно гуляти на вулиці, виїжджати з батьками на природу. Всі вже скучили по зеленій травичці, по листочках на деревах, за кольорами на клумбах.
І ось, нарешті, підталий сніг став зменшуватися день від дня. Вчора я визирав вранці у вікно, і бачив, що він ще лежить на даху магазина. А сьогодні снігу на даху вже не стало! Земля оголилася і з’явилися на світ божий перші зелені паростки. Я люблю гати за ними, люблю перевіряти, як вони стають більші день від дня.
Дні стають довшими, і тому можна більше часу проводити на свіжому повітрі. І вечора вже тепліші, можна прогулюватися, а не ховати носи в теплі коміри і мчати додому. Люди вже не так квапляться додому, як в зимові холоди. А у дворах грає безліч дітей.
Бруньки на гілках дерев і на кущах поступово набухають під весняними дощами і розкриваються. Клейкі листя вибираються назовні, під сонячні промені. Ці молоді листочки дуже яскравого і світлого зеленого кольору! Такого кольору більше ніде не побачиш, він, напевно, придуманий тільки для весняних листочків.
Радіє природа, дзвінко щебечуть пташки, у дворах заливисто гавкають собаки. Радіють і люди теж. Весна всім несе оновлення !