Исправить документ Характеристика. Ведучого інжинера Леспікова Ільї Зінов'євіча, беспартійного, освіта — вища.

Пан Лесніков 1.3. працює на предприємстві із 1989 р. після скінчення Киевского політехничного інстітута. Часто печатается у научній прессі із актуальними статями. На протязі усієї роботи зарекомендував себе як добрий товаріщ, вічливий, має хороші відношення с робітниками. Неоднократно поощрявся за приймання активной участі в спортівних міроприємствах концерна грошовими нагородами. Всі без виключення дорученя виконує вовремя і сумліно.

С 1997 по 1998 рр. Леснікое І. 3. був в составі группи по розробці нового генірального плана застройки концерпа і як актівний учасник нагороженний Похвальной Грамотой Верховной ради України. У 1994 році стажирувався в Краковськом домобудівном комбінате (Польша). Ця характерістіка видана для пред'явлення по місцю требування.

Гол. Інжинер (підпис) Пятаковскій.Ю. Д.

Презідент концерна „Стімул” (підпис) Варіч Е. С.

Кожен з нас має дотримуватись правил дорожнього руху.
Коли ми хочемо перейти дорогу, потрібно відшукати пішохідний перехід. Підійшовши до "зебри", уважно подивитися вліво й вправо. Переконавшись, обережно перейти дорогу, а не бігти. Найкраще, коли є світлофор. Він допомагає нам спокійно перейти на інший бік дороги. Але тут також потрібно гати за рухом легкових автомобілів. Іноді недосвідчені водії не звертають уваги на сигнал світлофору і їдуть прямо на людей.
Також щоб не сталося ДТП, створили окремі доріжки для пішоходів та для велосипедистів.

Сьогодні дуже теплий день весни. Я прокинулась від того, що тепле проміння котре пройшло через моє вікно, легко та ніжно доторкувалось до мого обличчя. Відкривши очі, я дуже довго лежала у ліжку думаючи про сьогоднішній день. Думала про свої плани. Думала про сьогоднішню роботу у мене на подвір'ї. Відійшовши від думок я захотіла виглянути у вікно. Біля вікна, мені було тепло і затишно, немовби на дворі липень. Подивившись на двір через моє вікно я пішла одягати свій сарафан. Вийшовши на двір я посміхнулась до теплого проміння від котрого сьогодні мій день і почався. Я приготувала собі сніданок. І пішла у садок у котрому стояла невеличка "домівка" котру змайстрував у тому році для мене мій тато. Я йому за це дуже вдячна. У тій маленькій хатинці стояв невеличкий столик, до я кого я частенько ходила аби поснідати. У моєму крихітному будиночку було багато віконець, через які я завжди люблю дивитись на мамин садок в якому росли мої найолюбленіші квіти, за якими я усе літо допоки я на канікулах. Я ситно поснідала. Помила посуд та пішла у "глиб" маминого садка. Пройшовши пару метрів від початку цієї різнокольорової весняної гамми я помітила, щось маленьке та біленьке навпроти мого вікна. Підійшовши ближче я зрозуміла, що це був підсніжник котрий визирнув під моїм вікном. Довго думала: А чому це я раніше його не побачила ? Коли ще у вікно зранку заглядала ? Для когось це буде загадкою, а саме для мене: Самим прекрасним, що є навесні !