Допиши закінчення іменників чоловічого та середнього роду у родовому відмінку
з шум. до ювіле. без ярус. ярмарк. гост. з вихор.блиск. борг. борщ. бруд. бур"ян. без вантаж. з малюнк. до пристро. без качур

ответ:

1.ярослав мудрий,був першим князем , який не прагнув походів та завоювань.

він удовольнився тим,що зміцнив кордони своєї держави захистив її від ворогів.

3.варто відзначити , що ярослав був людиною всебічно освіченою на відміну від батька.

4. ми по праву можемо пишатися цим, державним діячем адже його досягнення залишили значний слід в українській історії.

5. хоч би де працювали, ми потім постійно підтримували дружні взаємини з нашим сашком що завжди був цікавим співрозмовником.

6. громадські активісти , аби стало чистіше вийшли прибирати в лісі де від сміття страждала природа.

7. як вирушав батько в дорогу, і прощався з вітьком дід з бабою помітили печаль у синових очах.

8. тиша стояла така містка, що дмитро почув як б’ється його серце.

9. там де річка перетинає місто, були .

10. отакого вечора коли цвітуть садки, гостріше відчуваєш усе прекрасне.

11. місяць пірнає в хмару, так що видніється небокрай.

12. оскільки навчання закінчилося, ми з радістю вирушили у подорож.

відповідь:

як чудово на прогулянці в зимовому лісі!

все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. на гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. всі гілки схилилися під вагою снігу. коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється.

небо чисте, блакитне. на сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш.

мороз. сніг вискрипує і хрумає під ногами. якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки.

дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь.

у лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. у морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. а це синичка цвірінькає. насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку.

ні, не всі заснули. ось і чиїсь сліди на снігу. хто тут бігав? може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка.

сонце взимку сідає рано. ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. вечоріє, холодно. повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі.

пояснення: