напевно, ви чули у своєму житті такі фрази як: «вони пішли на компроміс», «мені довелося піти на компроміс» «ми знайшли компроміс» і т.п. про що йдеться? які дії маються на увазі під фразою: «йти на компроміс» і що взагалі означає це поняття?
слово «компроміс» прийшло до нас від латинського слова compromissum, яке буквально означає згоду або угоду. тому компроміс можна описати як взаєморозуміння і згода, яких досягли завдяки взаємним уступкам.
хоча, можливо, не кожен вживає це слово в своєму лексиконі, насправді на компроміс доводитися йти дуже часто, а в деяких ситуаціях навіть щодня, більшості людей на планеті.
приміром, на компроміс можуть піти батьки вирішуючи як довго дозволити своїй дитині гуляти з друзями. якщо батьки вважають прийнятний час повернення додому 22.00, а дитина – 23.00, то піти на компроміс в даному випадку означає знайти прийнятний для двох сторін варіант – наприклад, встановити час повернення дитини додому в 22.30.
або ж інша ситуація. одній із співробітниць потрібно йти з роботи у визначений день тижня на 1 год. раніше встановленого графіку. начальник не проти цього, але за умови, що інша їх співробітниця буде під час відсутності першою виконувати її роботу.
для того щоб друга співробітниця була готова на такий договір, їм потрібно знайти компроміс і наприклад, домовитися, про те, що перша буде в інший день (коли вона не йде з роботи раніше) протягом години виконувати обов’язки другої або ж компенсує її працю грошима.
ось ряд причин, по яких люди йдуть на компроміс:
заради примирення сторін;
для збереження відносин, коли точки зору абсолютно відрізняються;
якщо без нього не можливою буде співпраця між сторонами;
коли піти на компроміс набагато розумніше, ніж наполягати на своєму;
якщо немає інших варіантів.
як бачимо, в житті нерідко доводиться йти на компроміс. можна навіть з упевненістю сказати, що без цього не можливо жити в суспільстві і співпрацювати один з одним. але варто врахувати, що є речі, якими не можна жертвувати заради компромісу.
для одних це сім’я і родичі, для інших – дорогі друзі, для третіх – особисті життєві принципи, для четвертих – робота. як би там не було, будь-яка людина має право сам вирішувати, що вона може покласти на шальки терезів компромісу. але без цього не обійтися в житті.
україна — держава, багата на звичаї та традиції, солов’їну мову, неперевершені краєвиди, по-справжному розумних, щирих, привітних, гостинних людей. так, моя батьківщина має тяжку долю. я впевнена, що колись україна встане з колін і доведе всьому світу, що вона є непереможною!
ще з давніх часів наша держава повинна була боротися за свою автономність та свободу. на щастя, завжди були герої, котрі готові були на все піти заради щасливого майбутнього україни — це богдан хмельницький, іван мазепа, тарас григорович шевченко, роман шухевич, в’ячеслав чорновіл, миколай амосов, брати клички, руслана лижичко та багато інших. імена цих людей назавжди закарбувалися в пам’яті українців. невідомо, що було б з нашою державою, якби не ці відважні герої
.отже, моя честь бути українцем! я пишаюся тим, що є громадянином цієї держави. українці дійсно розумні люди, котрі робили великі внески в усі галузі науки, мистецтва, спорту. я вірю, що незабаром україна покаже всії планеті своїх талановитих людей, ми прославимося на весь світ, нас почнуть поважати й цінувати. слід розвиватися самим, самостійно вирішувати свої проблеми, а не заздрити або звинувачувати когось у незгодах.
напевно, ви чули у своєму житті такі фрази як: «вони пішли на компроміс», «мені довелося піти на компроміс» «ми знайшли компроміс» і т.п. про що йдеться? які дії маються на увазі під фразою: «йти на компроміс» і що взагалі означає це поняття?
слово «компроміс» прийшло до нас від латинського слова compromissum, яке буквально означає згоду або угоду. тому компроміс можна описати як взаєморозуміння і згода, яких досягли завдяки взаємним уступкам.
хоча, можливо, не кожен вживає це слово в своєму лексиконі, насправді на компроміс доводитися йти дуже часто, а в деяких ситуаціях навіть щодня, більшості людей на планеті.
приміром, на компроміс можуть піти батьки вирішуючи як довго дозволити своїй дитині гуляти з друзями. якщо батьки вважають прийнятний час повернення додому 22.00, а дитина – 23.00, то піти на компроміс в даному випадку означає знайти прийнятний для двох сторін варіант – наприклад, встановити час повернення дитини додому в 22.30.
або ж інша ситуація. одній із співробітниць потрібно йти з роботи у визначений день тижня на 1 год. раніше встановленого графіку. начальник не проти цього, але за умови, що інша їх співробітниця буде під час відсутності першою виконувати її роботу.
для того щоб друга співробітниця була готова на такий договір, їм потрібно знайти компроміс і наприклад, домовитися, про те, що перша буде в інший день (коли вона не йде з роботи раніше) протягом години виконувати обов’язки другої або ж компенсує її працю грошима.
ось ряд причин, по яких люди йдуть на компроміс:
заради примирення сторін;
для збереження відносин, коли точки зору абсолютно відрізняються;
якщо без нього не можливою буде співпраця між сторонами;
коли піти на компроміс набагато розумніше, ніж наполягати на своєму;
якщо немає інших варіантів.
як бачимо, в житті нерідко доводиться йти на компроміс. можна навіть з упевненістю сказати, що без цього не можливо жити в суспільстві і співпрацювати один з одним. але варто врахувати, що є речі, якими не можна жертвувати заради компромісу.
для одних це сім’я і родичі, для інших – дорогі друзі, для третіх – особисті життєві принципи, для четвертих – робота. як би там не було, будь-яка людина має право сам вирішувати, що вона може покласти на шальки терезів компромісу. але без цього не обійтися в житті.
україна — держава, багата на звичаї та традиції, солов’їну мову, неперевершені краєвиди, по-справжному розумних, щирих, привітних, гостинних людей. так, моя батьківщина має тяжку долю. я впевнена, що колись україна встане з колін і доведе всьому світу, що вона є непереможною!
ще з давніх часів наша держава повинна була боротися за свою автономність та свободу. на щастя, завжди були герої, котрі готові були на все піти заради щасливого майбутнього україни — це богдан хмельницький, іван мазепа, тарас григорович шевченко, роман шухевич, в’ячеслав чорновіл, миколай амосов, брати клички, руслана лижичко та багато інших. імена цих людей назавжди закарбувалися в пам’яті українців. невідомо, що було б з нашою державою, якби не ці відважні герої
.отже, моя честь бути українцем! я пишаюся тим, що є громадянином цієї держави. українці дійсно розумні люди, котрі робили великі внески в усі галузі науки, мистецтва, спорту. я вірю, що незабаром україна покаже всії планеті своїх талановитих людей, ми прославимося на весь світ, нас почнуть поважати й цінувати. слід розвиватися самим, самостійно вирішувати свої проблеми, а не заздрити або звинувачувати когось у незгодах.