Виписати прислівники, поставити до кожного питання, і написати його належність до певного розряду за значенням. в дужках Наприклад Узимку ( коли?)- часу
Узимку чекай, сподівайся на літо, мій сину. (Є.Гуцало.) Неси в душі напоготові матусин мудрий заповіт! (М.Нагнибіда.) У кожної людини душа щасливо й гордо ожива. (О.Довгий.) Та тут зненацька збудився я. (П.Тичина.) Вгорі на білих поплавках застигли сонячні хмарини. (Д.Луценко.) Сходить сонце стороною і назустріч нам іде. (М.Стельмах.) Чорне хмарище суне повагом. (М.Старицький.) Хай буревій впокорить все навколо, але не моє серце молоде! (М.Гриценко.) Загін, навксач лети! (А.Малишко.) Минули вдосвіта якесь село. За вигоном котило поле вдалеч. (Б.Олійник.) Знов зоря світання стерла сон крилом, цвірінчить горобчик срібно за вікном. (В.Сосюра.) Сидить просмолена ворона в береті сонця набакир. (Л.Костенко.) І лобода одвіку для синиць зарані до зими готує сім’я. (М.Самійленко.)Напевне, знічев’я учора й сьогодні гукають та манять людей верховини. (П.Воронько.)
Найкращий день у моєму житті – день народження, коли мені виповнювалося 7 років. Я добре пам’ятаю цей прекрасний день, адже саме тоді свій день народження я відзначав на природі, де зібралося багато гостей, друзів, родичів. Ми організували відмінний пікнік, дорослі приготували багато частувань, діти принесли з собою футбольний м’яч, тенісну ракетку.
День народження у мене в серпні і найчастіше на мій день народження погода дуже погана: йде дощ, холодно, дме сильний вітер, ні про який пікнік не може бути й мови, а тут сталося щось особливе. Світило сонце, співали птахи, було дуже тепло. І ось коли всі хлопці зібралися на галявині, Тітка Олена – мама моєї подруги почала влаштовувати для нас різні веселі конкурси. Ми грали, веселилися, все було дуже цікаво і весело. Потім хлопці стали дарувати подарунки. Мій найкращий друг подарував мені цікаву книгу, яку я дотепер люблю перечитувати час від часу, ще один друг подарував мені настільний хокей, в який я часто любив пограти з татом і братом. Після вручення подарунків ми приступили до їжі. Дорослі смажили шашлик, діти за своїм звичаєм уминали чіпси і сухарики. І ось через деякий час нам принесли святковий торт. Як зараз пам’ятаю, який він був великий, смачний, зверху красувалися сім запалених свічок, які я з радістю і захопленням задув.
Увечері, коли всі стали збиратися додому, було трохи сумно, що такий день проходить, але вдома мене чекав ще один сюрприз. Мама і тато зробили для мене ще один подарунок, який не був подарований. Це була ігрова приставка, яку я так давно хотів. Я був настільки щасливий, що це складно передати словами. Ми з батьком підключили приставку до телевізора і стали грати в гонки. Так ми грали, поки не стало пізно, і тато не відправив мене спати. Я лягав з прекрасним відчуттям любові і тепла до всього світу, такий був цікавий і насичений цей день, що я спав довго і міцно.