До ть, будь ласка, с укр. мовою: Односладним є речення:

А Поети - вічні перехожі
Б У високості - блакить
В Старі дуби вам за осінь!
Г Мій перший вірш написаний в оконі
Д Краплини перші вдарили об шибку

Тут відповідь В і я, в принципі, розумію чому саме, але «старі дуби» - це ж звертання, ні? Чому не Б? Чесно кажучи, я заплуталася, але дуже хочеться щоб хоча б хтось пояснив що та як тут.

Дружба не послуга, за неї не дякують.Г.Державін.

  Кожна освідчена людина знає,що в основі дружби лежить рівність.Справжня дружба складається із взаємної підтримки,розуміння оде одного-це коли ти чесно сам собі кажеш,що дійсно підтримуєш і розумієш свого друга,ви з ним абсолютно рівні,ти завжди пам'ятаєш про нього не лише в його присутності,але й тоді коли його немає поряд.Друг,на мій погляд це та людина ,яка завжди знає ,що вона тобі потрібна.
   У побуті існує думка,що друг пізнається в біді .Але мені здається,що до цього треба додати(або краще взагалі змінити),що друг пізнається в радості.Ось,наприклад ,якщо в твоїй сім'ї недай Боже трапилось якесь лихо,то будь-яка людина,навідь малознайома тобі до Чи не так?А якщо ти давно мріяв про,скажімо,комп'ютер,і нарешті тобі його купили,чи кожен за тебе буде радий? Саме з цього і випливає що друг пізнається не тільки в горі ,а ще й  у радості.
   Я завжди кажу правду в очі другові. Я без вагань можу віддати життя за свого друга.І чітко усвідомлюю,що справжнє кохання ,на жаль зустрічається дуже рідко,але справжня дружба не рідше,тому її треба цінувати й берегти.
В Дружбі між людьми повинна бути підтримка,а не взамовиручка один одному.
       І ще одне:давайте на все життя запам'ятаємо слова Г.Адамса:"Мати в житті одного друга-вже багато,двох-забагато,трьох-неможливо".

Мій улюблений куточок - літній луг . Вийдеш на нескошених , зарослої травою луг , і від радості ойкнеш : стільки красується всіляких квітів , схожих на святковий хоровод. По всьому зеленому лузі біліють ромашки , жовтіють кульбаби , цвіте мишачий горошок. А вище всіх, всіх веселіше - лілові дзвіночки. Повзають по билинку строкаті жучки , пурхають різнобарвні метелики .
Діловито дзвенять бджоли , з квітки на квітку перелітають важкі волохаті джмелі. На листку подорожника сидить великий зелений коник . Солодким медом пахне рожевий конюшина . Тихо дзюрчить , хлюпоче на лузі струмочок . У жаркий день від нього так і віє прохолодою . Приємно дивитися на чистий блакитний килим розрослися біля струмка незабудок . Дуже гарні і красиві ці маленькі блакитні квіти.
У крихітних їх пелюстках як би відбилася блакить літнього неба . Літають над ними бабки , пурхають метелики . Чудова картина! Для мене немає нічого кращого , ніж гуляти по літньому лузі , збирати запашні польові квіти , плести віночки і повертатися додому з величезним букетом квітів .