До поданих слів дібрати спільнокореневі, щоб відбулося чергування приголосних. Скласти з ними словосполучення. З трьома словосполученнями скласти речення. Якщо можливо, об’єднати ці речення у зв’язний текст. Сміх, пух, нога, око, сонце, ворог, стерегти, бігти, спати, зломити, їздити, просити.​

1. другорядні члени, виділені в реченні для посилення їхнього змісту й значення, називаються: б) відокремленими. 2. відокремлюються: а) лише другорядні члени речення. 3. речення з відокремленим членом: в) зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день весілля (м. олійник). (відокремлене означення) 4. речення з відокремленим означенням: в) у сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною й дітьми (а. шиян). 5. речення з відокремленим неузгодженим означенням: г) юрій яновський – високий, ставний, з вольовим обличчям і розумними очима, то морщить лоба, то ледь помітно усміхається (петро панч). 6. речення, у якому відокремлене означення має додаткове обставинне значення: а) осяяний сонцем, перед вами розкривався зовсім новий світ (о. довженко). 7. речення з відокремленою прикладкою: г) і оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали (т. шевченко). 8. речення з відокремленим додатком: б) нікого тут нема, крім мене й господині (м. рильський). 9. відповідність між реченням і другорядним членом у ньому. 1) налякані чужим голосом, птахи з тривожним писком крутились над головою соломії (м. коцюбинський). – г. відокремлене означення. 2) нехай мене, кармелюка, в світі споминають (марко вовчок). – б. відокремлена прикладка 10. синтаксичний розбір речення. |замість (прийм.) тополь (іменн.)|, край (прийм.) шляху (іменн.) виросли (дієсл.) металеві (прикм.) щогли (і [|_ _ _|, ═ —]. речення розповідне, стверджувальне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим додатком. граматична основа: підмет – щогли; присудок (═) – виросли. другорядні члени речення: обставина місця – край шляху; означення узгоджене (~~~)– металеві; додаток відокремлений (_ _ _) – замість тополь.

Рослинний світ україни   багатий та різноманітний; характеризується певним флористичним складом та будовою рослинного покриву. природна флора україни налічує близько 30тисяч видів нижчих та вищих рослин. з них водоростей близько 4000 тисяч, грибів та міксоміцетів - понад 15 тисяч, лишайників понад 1 тисячу, мохоподібних – близько 800, а вищих судинних - 4523 види. видовий склад рослин постійно уточнюється. так, протягом 19-20 століть описано 1180 видів вищих рослин, знайдених на території україни. з них за роки радянської влади 840. рослинний світ держави поповнюється інтродукційними .  у флорі вищих судинних рослин україни нараховується 76 видів дерев, 270 видів кущів, 2856 багаторічних, 329 дворічних 984 однорічних трав’янистих рослин. з них близько 600 видів рослин ендемічні для україни. також 600 видів є рідкісними, зникаючими та потребуючими охорони, а 151 вид занесено до червоної книги україни.  під впливом господарської діяльності людини природний рослинний покрив значно змінився: (скрізь за виключенням декількох заповідних ділянок) розорені степи, на значних площах викорчувані та замінені сільськогосподарськими угіддями ліси, висушено багато боліт. природна рослинність зберегла лише на 19 млн.га., де ліси займають понад 8 млн.га., луки – 7.7 млн.га і природні угіддя понад 3 млн.га. на даний час в державі культивується понад 1 тисяча видів рослин, а понад 200 видів є адвентивними рослинами, а 700 видів зустрічаються як бур’яни.