Частка – службова частина мови, яка
а) виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні й у реченні;
б) вживається для зв’язку однорідних членів та частин складного речення і виражає смислові зв’язки між ними;
в) надає реченню або окремим його членам певних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм.
Скласти (пригадати) й записати речення з часткою, частку підкреслити (напр.: Хоч як поквапишся, а все ж сонця ти не підженеш (Д.Білоус).
2. За значенням і вживанням частки поділяються на
а) сурядності і підрядності;
б) модальні, заперечні, формотворчі;
в) похідні і непохідні.
Зробити синтаксичний розбір речення.
Я жбурляв не слова, а бомби із опечених гнівом уст (В.Симоненко).
3. За до часток хай, нехай утворюються форми
а) дійсного дієслова;
б) умовного дієслова;
в) наказового дієслова.
Частку хай (нехай) увести в речення (напр.: Нехай серця не знають супокою (В.Симоненко).
4. Форма умовного дієслова утворюється за до частки
а) навіть;
б) хай;
в) би (б).
Утворити форму наказового від дієслів хотіти, знати, думати.
5.Звуконаслідувальні слова відносять
а) до іменників;
б) до прислівників;
в) до вигуків.
Будь-яке звуконаслідувальне слово увести в речення (напр.: Собаче “гав” на клапті тишу рве (Д.Білоус).
6.На письмі вигуки виділяються
а) тире;
б) комами або знаком оклику;
в) комами й тире одночасно.
Пригадати й записати народне прислів’я з вигуком; вигук підкреслити (напр.: Нуте, браття, або перемоги здобути, або дома не бути (Нар. творч.).​

Машинам та механізмам для роботи необхідна енергія. Щоб отримати енергію, людина використовує такі джерела, як корисні копалини (нафта, газ, вугілля), течії річок, вітер, атомна енергія, сонячна енергія. Для отримання енергії побудовані різноманітні електростанції. Кожен вид електростанцій має свої переваги та недоліки. Теплові станції, яких у світі найбільша кількість, використовують різні види палива — вугілля, нафту, газ. На ТЕС виробляється приблизно 35 % електроенергії у світі. В Україні цей показник сягає 45 %. Хоч запаси вугілля, наприклад, великі, але, якщо його використання буде продовжуватися такими темпами, як сьогодні, то вистачить його приблизно на 200 років. Відновити запаси вугілля неможливо, тому що на його створення природа витратила мільйони років. Великими темпами використовують також інші види палива — нафту та газ. Та їхні родовища теж обмежені і не відновлюються. Крім того, продукти згоряння забруднюють повітря. Електростанції, які побудовані на річках і працюють за рахунок енергії течії, виробляють приблизно 2 % електроенергії у світі. В Україні цей показник становить близько 6 %. Їхній шкідливий вплив на довкілля менший, ніж ТЕС. Але при будівництві водосховищ перед станцією затоплюються родючі землі. Атомні електростанції виробляють приблизно 1 % світової електроенергії, а в Україні — 45 %. Запасів сировини для цих станцій вистачить на тисячі років. Але велика проблема виникає з відходами атомних станцій, бо вони дуже небезпечні. Аварія на Чорнобильській АЕС показала, що наслідки катастрофи такого масштабу мають глобальний характер, оскільки погіршення стану довкілля відбулося навіть на дуже віддалених територіях. Існують також вітрові електростанції, які працюють за рахунок перетворення енергії вітру. Але вони займають дуже великі площі та спричиняють сильне шумове забруднення довкілля. Найпотужнішим джерелом екологічно чистої енергії є сонце. Але дуже висока вартість обладнання та великі території, які необхідні для будівництва сонячних електростанції, поки що обмежують їх використання. Потреби людства в електроенергії великі, запаси корисних копалин обмежені. Щоб зменшити шкідливий вплив енергетики на довкілля, існує кілька шляхів. Перш за все це вдосконалення обладнання підприємств, що до зменшити їхню енергоємність. Другий напрямок енергозбереження — це пошук альтернативних джерел енергії, які не призводять до забруднення довкілля: 1. удосконалення обладнання вітрових та сонячних електростанцій; 2. геотермальна енергія — використання енергії внутрішнього тепла Землі; 3. біотехнології — використання метанобактерій, що активно розмножуються на будь-яких органічних рештках, виробляючи в результаті життєдіяльності цінну енергетичну речовину — біогаз, та створюючи добриво, цінніше за гній. З кожним роком збільшуються енерговитрати на побутові потреби. Це й опалення, і водопостачання, і зростання кількості побутової техніки. Ощадливо використовуючи електроенергію в побуті, ви робите свій внесок у збереження енергоресурсів та поліпшення екологічного стану довкілля.

ПИСЕ́МНИЙ, а, е.

1. Виражений за до графічних знаків; написаний. Серед джерел вивчення історії мови головними є два: писемні пам'ятки й живі народні говірки (Вісник АН УРСР, 1, 1971, 69).

2. Призначений для писання, який служить для письма. Удвох вони йшли до монастиря, до писемної палати, де ченці переписували книги (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 415); У кімнаті майже порожньо. Великий писемний стіл і шафа з книжками — з одного боку, ліжко і столик-шафа для їжі, з другого (Вадим Собко, Любов, 1935, 55).

3. Власт. пам'яткам писемності; книжний (перев. про мову). Науковий стиль менше за інші піддається впливу розмовної стихії. Він весь час твердо стоїть на позиціях писемного різновиду (Мовознавство, XVIII, 2, 1963, 15); Писемна мова.

ПИСЬМОВИЙ.  Виражений графічними знаками; написаний: письмовий дозвіл, письмове розпорядження, письмовий іспит. 2. Який служить для писання: письмовий стіл, письмове приладдя.