8. Скільки сполучників з-поміж наведених слів Попід, між, зате, проте, кожний, всякий, багацько, а, за, під, та, коли, може, якщо, в, щоб, коли б, у, передусім, в основному, незважаючи на, через те що, тому що.
А 3
Б 7
В 1
Г 10
Д 8
9. Твердження є правильними
А сполучники підрядності вживаються для зв’язку частин у будь-якому складному
реченні
Б сполучники сурядності поєднують слова між собою, є членами речення
В сполучники підрядності служать для зв’язку однорідних членів речення
Г сполучник – службова частина мови
Д сполучник – самостійна частина мови
10. Назвіть номери сполучників, які пишуться через дефіс
1 (отож)то; 2 (ані)ж; 3 (мов)би; 4 (коли)б; 5 (так)що; 6 (ніби)то; 7 (тим)то; 8 (тому)то;
9 (от)же; 10 (себ)то; 11 (тільки)но; 12 (якби)то; 13 (неначеб)то
А 1, 2, 7, 9, 11
Б 1, 7, 8, 11, 12
В 2, 3, 8, 11, 12
Г 5, 6, 7, 8, 12
Д 1, 7, 9, 11, 13
11. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні
А Оголошено, (що)б усі прийшли вчасно.
Б (Що)б ви не думали, а я буду працювати.
В (Як)би краще виконати завдання?
Г (За)те її люблю, мою Україну убогу…
Д Не думай (про)те, що сталося.
12. Виділене слово не є сполучником і його слід писати окремо в реченні
А Людині треба, (що)б її робота залишалася після неї жити.
Б Не хочу я, (що)б знов пекла мене війна в журбі.
В (Як)би мені крила, у небо б злетіла.
Г Не знаю, (як)би склалась моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання,
моя зажурена мати.
Д (Як)би хліб та одежа, їв би козак лежа.
13. Усі сполучники прості в рядку
А зате, та, якби, якщо
Б і, або, чи, мов
В але, мовби, начеб, втім
Г чи, начебто, немовбито, проте
Д як, мов, що, ніж
14. Усі сполучники складні в рядку
А зате, якби, якщо, мовби
Б начеб, начебто, тому що, і
В немовби, немовбито, через те що, та
Г ніби, нібито, немов, мов
Д адже, отож, притому, для того щоб
15. Усі сполучники складені в рядку
А незважаючи на те що, чи… чи, так що, щоб
Б тому що, завдяки тому що, не то… не то, проте
В тому що, через те що, перед тим як, для того щоб
Г коли, як, доки, після того як
Д щоб, незважаючи на те щоб, бо, якщо
16. Усі сполучники сурядні в рядку
А а, й, та, як
Б бо, але, проте, зате
В то… то, чи то… чи то, а, але
Г або, чи, хоч, наче
Д зате, однак, і, ні… ні
17. Усі сполучники підрядні в рядку
А коли, доки, через те що, щоб
Б якщо, якби, коли б, чи
В як, наче, неначе, порте
Г ані… ані, щоб, аби, коли
Д зате, аби, щоб, хай
18. Усі сполучники протиставні в рядку
А однак, та, а, як
Б а, але, проте, зате
В або, чи, хоч, коли
Г і, та, а, але
Д поте, але, однак, ані… ані
19. Усі сполучники сурядні єднальні в рядку
А а, але, та, і
Б й, та, і… і, або
В і, та, ні… ні, ані… ані
Г аби, і, ні… ні, проте
Д або, хоч, або… або, чи… чи
20. Усі сполучники умовні в рядку
А щоб, аби, якби, коли б
Б якщо, якби, коли б, як
В якщо, бо, тому що, так що
Г наче, неначе, як, хай
Д для того щоб, якщо, коли б, щоб
21. Усі сполучники допустові в рядку
А хоч, незважаючи на те що, дарма що, хай
Б хай, щоб, аби, після того як
В доки, бо, тому що, коли б
Г хоч, хоча, хай, щоб
Д нехай, хоча, так що аж, для того щоб
22. Усі сполучники причинові в рядку
А завдяки тому що, щоб, бо, як
Б аби, для того щоб, нехай, хоч
В хоч, наче, мовби, щоб
Г так що, бо, тому що, незважаючи на те що
Д бо, тому що, через те що, у зв’язку з тим щоб
23. Усі сполучники підрядні часові в рядку
А як, поки, щоб, для того щоб
Б аби, доки, поки, коли
В перед тим як, після того як, коли, доки
Г перед тим як, як, аби, наче
Д що, щоб, як, доки
24. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні
А Що/б жить – ні в кого права не питаюсь.
Б Я люблю тебе, друже, за/те, що не можна тебе не любити.
В Як/би не крутила хуртовина, блисне промінь – крига розтає.
Г Співай же за мною про/те, як весною усе відживається знов.
Д Не грайся хлібом – то/ж/бо гріх.
25. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні
А Ну що/б, здавалося, слова…
Б Як/же я тепер вернуся до батька, до матері?
В В криницю старості не заглядай, про/те, яким ти будеш, не гадай.
Г Що/б не робив, роби тільки найкраще!
Д Взимку холодно, за/те комарі не кусаються.
Ця проста та нехитра квіточка росте усюди: у садочках та палісадниках, у парках та на городі. Навіть інколи зненацька з’явиться посеред шумної міської вулиці, нагадавши перехожим про красу природи. А справжній дім та родина ромашки – у великому різнотрав’ї українського поля.
Маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. Її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. Але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. Недарма в літературі ця квітка є символом доброти, юності та скромності.
Кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. А прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги.
А яка ромашка пахуча! Вийдеш влітку в український степ та обов’язково знайдеш місце, густо заросле ромашками. Тут метушаться мурахи, співають цвіркуни. Зануришся в букет та отримаєш неймовірну насолоду від його медвяного запаху. Ромашка пахне неначе самим життям та самою родючою землею Батьківщини.
Є багато різних видів цієї квітки: ромашка лікарська, садова, польова, пахуча та інші. Іноді – це маленька самотня квіточка на тонкій стеблині, іноді – ціле поле!
Скромна ромашка є щедрою. Вона лікує людей від багатьох хвороб, дарує солодкий нектар, годує мурашок та комашок- «сонечок». А також наповнює навколишній світ радістю життя!