213, 1. Поміркуй над порадами Василя Сухомлин
аполита Василя Сухомлинського, ст .
текст.
Праця — нелегка справа. Працюючи, людина
створює потрібні й красиві речі. Праця робить лю-
дину зрілою, мужньою. Виробляй, розвивай свої
здібності працею, творчістю.,
Ніколи не залишай розпочатої справи, доводь її
до кінця. Якщо ти звикнеш кидати розпочате і без
кінця переходити від однієї справи до іншої, ти ста-
неш ледарем і неуком.
2. Які відомі тобі частини мови використано в тексті? По-
знач їх скорочено.
За питання для повторення
1. Яка частина мови називається дієсловом?
2. Скільки часів має дієслово?
3. На які питання відповідають дієслова теперішнього, ми-
нулого і майбутнього часу?
4. Як змінюються дієслова минулого часу?
5. На які питання відповідають дієслова в неозначеній
формі?
6. Як пишеться не з дієсловами?​

Слова об'єднуються в групи (ряди чи гнізда) за значенням та будовою: учити, учитися, учитель, учителька, учительст­во, учительська, учительський, учень, учнівство, навчання, нав­чальний, заучувати, переучувати, недовчити, завчити, зав­чений та ін. Такі групи слів називаються спорідненими, або спільнокореневими словами.

Корінь — це спільна частина споріднених слів, яка вира­жає їх загальне значення. Такою спільною частиною наведе­ного ряду слів е-уч- (-вч-). Вона й виступає коренем кожного з цих слів. Отже, для виділення кореня у слові треба дібрати споріднені слова.

Слід відрізняти справді споріднені слова від неспоріднених. Наприклад, у групі слів водяний, підводний, заводнити, заводити, розводити, доводити, заводський, заводчани виді­ляється спільна частина -вод-. Чи є вона коренем для всіх Цих слів? Ні, бо не всі ці слова за значенням споріднені. Тут маємо три групи споріднених слів: 1) водяний, підводний, за­воднити — корінь -вод-, що в слові вода; 2) заводити, роз-водити, доводити — корінь -вод-, що в дієслові водити; 3) sa­mt водський, заводчани — корінь -завод-, що в слові завод.

Объяснение:

Якось у одне село прийшла Зима. Холодна, сива, сувора і люта. Уся крижана.

Довго ходила, лякала усіх на шляху. А потім вирішила завалити село снігом, щоб ніхто не зміг вибратись із соіх хатинок. Бере у Мороза сніг, витрушує на землю. Майже висипала увесь сніг, а тут щось таке гарне і зелене пролетіло, сніг з дороги зміло. Але ніхто не бачив цього героя.

Розлютилася Зима, насупилася, і почала лютий Вітер звати. Прилетів вітер, а Зима його просить холод зробити, щоби усім у селі було погано. Погодився Вітер, холод зробив. Думали люди, що не виживуть, і почали плакати, Весну звати.

Знову щось зелене і гарне летить, а з нею жайворонки. Це була Весна. Рум'яна, красива, у зеленій сукні.

Сказала Весна, що хоче змагатися з Зимою. Погодилася Зима.

Почали бій. Зима обсипала кригою Весну, але її захищали листя дерев. Потім Весна Сказала пташкам потішити людей, розвеселити їх. Почали жайворонки співати красиві мелодії, і люди почали радуватися.

Злякалася Зима сміху людей, і втекла з села.

І з того часу люблять люди Весну, радіють ій.