2. . Спишіть, розставляючи, де це потрібко, коми. Підкресліть головні члени речення.
1. Запашна і співуча гнучка й милозвучна,
сповнена музики і квіткових пахощів:
скількома епітетами супроводиться визнання
української мови! (О. Гончар). 2. І небо і
перемелене на труху в глибоких коліях
дороги сіно і вогкий повів ріки і тривожний
крик птиці і невисока росиста отава
сповіщало що літо вже здає клічі сумовитій
осені (М. Дашкієв). 3. Щоб жить — ні в кого
права не питаюсь щоб жить — я всі кайдани
розірву, я стверджуюсь, я утверждаюсь бо я
живу (П. Тичина). 4. Якщо не можеш бути
вічно юним то змолоду не будь старим бодай
(Д. Павлин ко). 5. Соснові шишки, великій
порожні, котились під ноги або дивились із
трави десятками очей на схилені голови синіх
дзвіночків (М. Коцюбинський). 6. Мова є
найважливіший, найбагатший і найміцніший
зв'язок що з'єднує минулі, теперішні та
майбутні покоління (К. Ушинський). 7. Слова
полова але огонь в одежі слова
безсмертна, чудотворна фея, правдива іскра
Прометея (І. Франко).
Наша матуся – найкраща господиня. Вона тримає наш дім у бездоганному порядку й дуже смачно готує. Ми з сестрою інколи їй допомагаємо, але керує процесом приготування завжди мати. Але якось ми вирішили здивувати нашу неньку й приготувати власноруч її фірмову страву – млинці з сиром.
Напередодні ми як швидко й вправно готує мати. Тож ми були впевнені, що це не така вже й важка наука. На практиці все виявилося інакше.
Просіявши борошно, ми взялися замішувати тісто. Передовсім ми ретельно просіяли борошно та уважно перечитали рецепт. Згідно із ним треба було перемішати борошно з яєчним білком, кефіром та цукром. Яка тонка, виявляється, робота відмірювання точної ваги інгредієнтів! Нам весь час доводилося додавати то кефіру, то борошна для необхідної консистенції. Але ж у матері цей етап займав, мабуть, кілька хвилин.
Врешті-решт нам вдалося підготувати тісто і ми почали випікання. Невеличкими порціями ми наливали тісто на пательню, яку ми попередньо змастили олією. Щоб тонко й рівномірно розлити рідину на пательню млинців, що й соромно подавати. Але трохи набивши руку, ми випекли височенну гору млинчиків.
Найлегше залишилося на останок. Ми підсолодили сир та загорнули його у млинці. Подавали ми їх на святковій тарелі з медом та варенням. Мати була в захваті від нашої витівки. Але вона й досі не знає, скільки яєчок ми розбили марно, яких зусиль нам коштувало прибрати кухню після наших кулінарних експериментів!
Пісня - це ознака життя кожного народу, кожної людини. Якщо людина співає - вона живе і насолоджується кожною подарованою їй хвилиною. Пісня передає настрій, емоції, почуття. Піснею можна виділити радість і смуток, повернутися до історії наших предків, перейнятися духом минулого і стати одним цілим із своїми прадідами. Коли зникає пісня - помирає людська душа, людина втрачає зв язок з своїм внутрішнім світом, назавжди залишаючись лише з матеріальними цінностями . Тому так важливо берегти пісню, бо пісня - це душа народу.