1.Відокремлений додаток ужито в реченні
а) Зліва, на пагорбі, оточеному глибоким ровом, палав дерев’яний замок.
б) Полум’я охопило місток, перекинутий через річку.
в) Микола, замість панського лану, вийшов на своє поле.
2. Відокремлений додаток ужито в реченні
а) Пахне грибами й медом, вогкістю пахне тією, що, опріч назви осінь, немає імені їй
б) Рука, засмагла від роботи, нам сіє благодатний мир.
в) То пилок, то сніги, то сльота партизанську вкривають дорогу
3. Відокремлений додаток ужито в реченні
а) Щовесни, як і інші дерева, яблуня своїм цвітом цілується з бджолами.
б) Крім знання, тут потрібна інтуїція, дар передбачення, дар ясновидця.
в) О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні.
4. Виділіть речення, в якому додаток не відкремлюється ( розділові знаки пропущено)
а) В кутку під божницею замість стола стояла вузесенька примостка на чотирьох патлах, убитих в землю.
б) У нашій лоцманівській замість тополь край шляху виросли металеві щогли, вищі за всяку тополю
в) Дорогу до кращих результатів запиняє нам та ж сама темнота молдуван бо замість помагати нам у боротьбі вони шкодять їй.
Навколо воно оточене неприступними крижаними мурами. А у центрі велично підноситься до неба замок своїми куполами. Кришталем виблискують вони від рідкісного промінчика, який іноді зазирне у цю мерзлоту. Навкруги все біле: снігові стіни, снігове покривало на землі, сніжинки у повітрі. Замок дуже гарний. Проте ця краса холодна. Не гріє вона теплом та затишком, не щебече пташиним співом, не розцвітає прекрасним цвітом. Тут мешкає могутня Снігова королева.
Хто потрапляє сюди, той все забуває. Серце його стає холодним. Зникають усі переживання та почуття. Тут жив зачарований Кай, поки добра Герда не розшукала його.
Источник 8Next.com
ответ:Матвієнко Ніна Митрофанівна
10.10.1947.
Ніна Митрофанівна Матвієнко – відома українська співачка, голосом якої співає й плаче Україна. Вона народилася в с. Неділище Ємільчинського району в багатодітній родині. Сім’я була дуже бідною і тому з 11 років Ніну віддали до школи-інтернату в селище Потіївка Радомишльського району. В інтернаті співала і грала в драматичному гуртку, мріяла стати артисткою. Любов до пісні отримала від матері, яка мала чудовий голос.
Закінчивши інтернат, вона спочатку влаштувалася помічницею кранівника на одному із заводів Коростеня. В 1966 році поїхала до Києва в студію українського хору ім. Г. Верьовки. Там її талант було помічено і оцінено. В 1968 році Ніна закінчила вокальну студію при хорі. Відтоді – його солістка. Тут в хорі відбулося її професійне становлення, поступове і яскраве сходження до вершин творчої майстерності і слави. В 1979 р. вона стає Заслуженою, а в 1985 році – Народною артисткою України. В 1988 році їй присуджено Національну премію імені Тараса Шевченка, а в 2006 році – найпочесніше звання нашої держави – Герой України.
За цими нагородами стоїть щоденна, важка і наполеглива праця. Тисячі концертів, зустрічей, творчих вечорів, записів на радіо і телебаченні, гастролі по Україні та зарубіжжю. В її репертуарі – українські народні пісні, пісні сучасних українських композиторів. Окрім яскравого співочого таланту, Ніна Матвієнко має талант драматичної актриси. Список кінематографічних робіт Ніни Матвієнко чималий, вона брала також участь в багатьох телевізійних виставах: «Маруся Чурай», «Катерина Білокур», «Розлилися води на чотири броди». В її творчому доробку також участь в радіоспектаклях «Лісова пісня», «Князь Святослав», «Сватання на Гончарівці». Є ще одна дивовижна грань творчого обдарування Ніни Матвієнко – її закоханість в літературу, в українське слово. В 1975 році вона заочно закінчила філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка і активно займається літературною творчістю. Ще в радянські часи Ніна Матвієнко написала історію народного хору імені Г. Верьовки, надрукувала кілька власних віршів, оповідань і есеїв. Її твори періодично з’являються на сторінках українських часописів. Вершинним літературним надбанням співачки стала її біографічна книга «Ой, виорю нивку широкую», яка вийшла в 2003 році у видавництві «Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара». Зі сторінок книги Ніна Матвієнко постає перед читачем не лише літератором, співачкою і актрисою,не лише етнографом, збирачем музично-поетичних перлин українського народу, а й мудрою жінкою, турботливою господинею, люблячою мамою, для якої найголовніше в житті – щастя її дітей.
Не забуває співачка і рідної Житомирщини. Щорічно бере участь у Всеукраїнському святі «Лесині джерела» у м. Новограді-Волинському, виступала в Житомирі з сольним концертом, на вечорі, присвяченому 80-річчю Олеся Бердника, на святкуванні Дня міста Житомира (2006 р.).
Объяснение: