1. У вимові відбувається уподібнення приголосних звуків в усіх словах рядка А зсипати, дужка, розпач, жінці
Б освітній, зарядка, молотьба, розжувати
В якби, зшити, навесні, ягідки
Г зжовкнути, ніжність, квітчання, усмішці
Д легкий, екзамен, ліжко, кладка
2. Уподібнення приголосних відбувається при вимові кожного слова рядка
А ягідка, заквітчати, грубка, (у) мисці
Б (у) ручці, обмежся, айсберг, сніг
В вогкий, важко, пишеться, навесні
Г безсмертний, їжджу, (у) книжці, берізка
Д дігтяр, смужка, ліжко, пісня
3. У вимові відбувається уподібнення приголосних звуків в усіх словах рядка
А укладка, легко, зшити, казка
Б невістці, грядка, роздати, обстріл
В анекдот, бігти, надкусити, паперть
Г цвях, дзвін, стежка, діжка
Д пісня, розжувати, сніг, милуєшся
4. У вимові в усіх словах відбувається уподібнення приголосних у рядку
А Великдень, вокзал, футбол, лічба
Б кладка, гриб, молотьба, сніг
В камінчик, призьба, зшити, зчепити
Г рокзак , кінчик, дужка
Д безжурний, прибігти, берізка, закладка
5. Уподібнення приголосних звуків відбувається при вимові слів, які
трапляються в прислів’ї
А Лінивим не находишся, ледачим не наробишся.
Б Про землю піклуйся – золотим зерном милуйся.
В У ледачого хазяїна і чоботи з ніг вкрадуть.
Г Хто лінивий, той і сонливий.
Д Хто порося вкрав, у того в вухах пищить.
6. Приголосний не уподібнюється за м’якістю (не пом’якшується) у слові
А пісня
Б кінський
В камінчик
Г селянський
Д сніг
7. Глухий приголосний одзвінчується у слові
А рюкзак
Б дотепний
В уклін
Г тьмяний
Д пухнастий
8. Уподібнення приголосних звуків за м’якістю відбувається в слові
А весна
Б свято
В люстерко
Г брунька
Д кортіти
9. Уподібнення приголосних звуків відбувається в усіх словах рядка
А ребро, вину, стежка, стегно, сніг
Б сільський, пісня, кузня, спорт, стіна
В радість, вишня, розповідь, казка, вітряк
Г гребти, скосити, сміх, січ, бочка
Д безжурний, принісши, зшивати, зчепити, зважся
10. Уподібнення приголосних звуків відбувається в усіх словах рядка
А безшумний, доріжка, вишеньці, прохання
Б дьогтю, кузня, пружні, казка
В нігтьовий, зцідити, боротьба, співачці
Г двигтить, стоги, зчистити, сережка
Д мерехтіти, кішка, в книзі, в мисці
11. Уподібнення приголосних звуків відбувається в усіх словах рядка
А нахиляешся, вогкий, заквітчаний, сніг
Б ламаються, дьогтем, духмяний, у книжці
В вудка, казка, нігті, поріжся
Г безпечній, на річці , стежка, у клітці
Д гнешся, на доріжці, берегти, у книжці
12. Уподібнення приголосних звуків відбувається в усіх словах рядка
А анекдот, вокзал, мотузка, повсякчасний
Б молотьба, повсякденний, футбол, якби
В боротьба, вітчим, мерехтіти, отже
Г баскетбол, везти, дігтяр
Д Великдень, тяжкий, казка, екзамен
13. Уподібнення приголосних звуків відбувається в усіх словах рядка
А засипати, стежка, радість, сказати
Б зваба, звідки, розказати, щастя
В берізка, боротьба, кігті, принісши
Г відпочити, заквітчати, купаєшся, легко
Д анекдот, вокзал, рюкзак, екзамен
14. Уподібнення приголосних звуків відбувається в усіх словах рядка
А коритце, зшити, мучся, нігті
Б вудка, коротший, лічба, молотьба
В майбутні, розхитати, світ, стихнути
Г слава, зжити, поріжся
Д гребля, боротьба, відкоркувати, вогкий
15. Уподібнення приголосних звуків відбувається в yсіх словах рядка
А вічність, екзамен, ллється, подружці
Б віолончель, доріжка, кінський, милуєшся
В камінчик, кузня, свято, сходити
Г боротьба, кігті, кузня, мороз
Д міжкімнатний, мерехтіти, селянський, цвіркун
Відповідь:
Здавна в Україні Сонце вважалося найвищим і найсвітлішим божеством. Його називали лагідно Даждьбогом, тобто богом, що дае життя, богом світла й добра, перед лицем якого розбігаються всі темні і злі сили. Узагалі, сама назва «слов*яни» означає давньою мовою "той, що походить від Сонця". Тобто давні слов*яни вірили, що вони онуки Сонця, і автор «Слова про похід Iropiв» також називає руський нарід Дажбожими онуками
Давні українці, як і інші народи, були сонцепоклонниками. Справді, люди вірили, що обов*язково треба задобрювати Сонце молитвами, піснями - тоді воно буде прихильне до них, посилатиме добро і щедрий урожай. Але якщо розгнівається, посилатиме зло на людей: посуху, спеку, голод, нещастя
Тому відбувалися свята на честь Сонця. Найважливіше з них - Купала, свято літнього сонцестояння. Цього дня Сонце має найбільшу силу: знищує всяке зло. Від його цілющого проміння цього дня мають надзвичайну силу лікарські рослини, вода й роса У цей день на честь Сонця співали пісні, щоб був високий урожай, запалювали багаття
Коляда - це свято зимового сонцестояння. Це був день народження Сонця. Щоб підтримати новонародженого бога, співали колядки величальні Сонцю, Місяцю, усім небесним богам, поздоровляли одне одного, ходили із семикутною зіркою, усередині якої горіла свічка, і це означало, що нове сонце заходить у кожний дім
Пояснення:
Объяснение:
Козак» - (множ. «Козаки») – не нашого, а тюркського походження, що означає сторож, вартовий, представник військового стану, воїн-найманець той, що йде попереду.
В турецькій мові слово «козак» означає вільна, незалежна людина. Слово «козак» сприймається до синоніма «лицар», нежонаті, войовничі люди, саме вони називалися товариством або лицарством.
Член самоврядних військових громад, які існували на теренах українського «Дикого поля» в кінці XVI ст., в районі течій Дону та Дніпра, на межі мусульманського і християнського світів.
Головною діяльністю козаків був захист українських земель від татар, та охорона кордонів. Є і інші варінти походження слова «козак» - етимологічно його пов’язують із словом «косак» - той, який носить оселедець, косу.
Також козаків називали ще бродниками тому, що постійно мандрували (бродили) в диких степах, зокрема у Запоріжжі. Цікаво, що для козаків і бродників мала велике значення погода в Запорожье через застосування темряви, вітру, бездоріжжі, дощу і хмар в обороні від ворогів, тобто вони вміли використовувати природні фактори дуже вдало.