Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Цією мовою були написані неперевершені твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського. Українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. Воно вводить нас у чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить любити рідний край, велику Батьківщину.
Українська мова могутня, глибинна. І кожне слово має свій відтінок: сум, радість, гумор, щедрість, щирість. Мова розчулює, закликає до боротьби, клекоче у ненависті до зла, несправедливості, насильства.
Тож бережімо красу й чистоту рідної мови. Нехай наповнює вона наші душі багатством і красою духовності.
Хто є для мене взірцем. Мене оточує багато гарних людей. Це і подруги, і товариші, вчителі в школі, родичі й знайомі.
Але найдорожча в світі людина — це, звичайно, мама. Саме вона і є для мене взірцем. Адже мама завжди ніжна до мене, завжди уважна. Хто знає, скільки болю і любові може умістити в себе материнське серце! Тому іцо, коли хворіє дитина, мама і співчуває, і лікує, і навіть хворіє разом зі своєю дитиною. А коли діти виростають, то всі їхні болі дорослого життя мати ділить із ними.
Матері супроводжують нас усе життя. І навіть на порозі смерті турбуються не про себе — про нас, своїх дітей. І де б ми не були, їхня турбота, їхні молитви оберігають нас від життєвих незгод.
Мати — саме та людина, яка своїм прикладом вчить ніжності і вірності, любові до ближнього.
Дочка переймає від матері все, навіть маленькі звички. А хлопчики, кажуть, навіть жінок собі обирають дуже схожих на своїх матерів.
Мати може пробачити все, навіть коли закон і люди пробачити не можуть. І в цьому теж велика сила материнської любові. Тільки мати любитиме нас завжди у будь-яких обставинах.
Я дуже люблю свою матінку і хочу бути схожою на неї.
Для матері її дитина — найкраща у світі. І ми, діти, ніколи не повинні забувати своїх матерів. Мами наші заслуговують на постійну увагу і розуміння, а не лише на листівку і квіти до свят. Ми повинні берегти наших мам.
Объяснение:
Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Цією мовою були написані неперевершені твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського. Українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. Воно вводить нас у чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить любити рідний край, велику Батьківщину.
Українська мова могутня, глибинна. І кожне слово має свій відтінок: сум, радість, гумор, щедрість, щирість. Мова розчулює, закликає до боротьби, клекоче у ненависті до зла, несправедливості, насильства.
Тож бережімо красу й чистоту рідної мови. Нехай наповнює вона наші душі багатством і красою духовності.
Объяснение:
Хто є для мене взірцем. Мене оточує багато гарних людей. Це і подруги, і товариші, вчителі в школі, родичі й знайомі.
Але найдорожча в світі людина — це, звичайно, мама. Саме вона і є для мене взірцем. Адже мама завжди ніжна до мене, завжди уважна. Хто знає, скільки болю і любові може умістити в себе материнське серце! Тому іцо, коли хворіє дитина, мама і співчуває, і лікує, і навіть хворіє разом зі своєю дитиною. А коли діти виростають, то всі їхні болі дорослого життя мати ділить із ними.
Матері супроводжують нас усе життя. І навіть на порозі смерті турбуються не про себе — про нас, своїх дітей. І де б ми не були, їхня турбота, їхні молитви оберігають нас від життєвих незгод.
Мати — саме та людина, яка своїм прикладом вчить ніжності і вірності, любові до ближнього.
Дочка переймає від матері все, навіть маленькі звички. А хлопчики, кажуть, навіть жінок собі обирають дуже схожих на своїх матерів.
Мати може пробачити все, навіть коли закон і люди пробачити не можуть. І в цьому теж велика сила материнської любові. Тільки мати любитиме нас завжди у будь-яких обставинах.
Я дуже люблю свою матінку і хочу бути схожою на неї.
Для матері її дитина — найкраща у світі. І ми, діти, ніколи не повинні забувати своїх матерів. Мами наші заслуговують на постійну увагу і розуміння, а не лише на листівку і квіти до свят. Ми повинні берегти наших мам.
Адже, коли їх не стане, хто буде оберігати нас?