1. Складіть план тексту і запишіть.2. Напишіть переказ.3. Продовжте текст своїми роздумами про те, чи має держава дбати про популяризацію творчості талановитих українських митців, чи все ж таки справжній шедевр рано чи пізно знайде свою аудиторію поціновувачів і без будь-якої підтримки. Сформулюйте тезу, наведіть два переконливі аргументи й проілюструйте їх прикладами. Зробіть висновок. Що нині ми знаємо про українську пісню XVII століття, котра прикрашала оперету, яку 1925 року ставили двісті дев'ятнадцять разів поспіль на сцені Нью-Йоркської опери? Справді, популярність пісні Семена Климовського «Іхав козак за Дунай» безпрецедент
на Достеменно відомо, що і співали вже в середині XVIII століття, у тому числі й у північній столиці Росії. Сюжет твору навряд чи варто пов'язувати з якоюсь історичною подією (скажі мо, заснування Задунайської Січі чи військовий похід на Балкани). Та й сам Дунай у фольк лорній традиції нерідко символізував річку. Мотив розлуки козака з коханою дівчиною, об разний лад пісні, характер мелодії дають підстави називати її романсом.
У добу романтизму було написано чимало нових текстів, які виконували на мелодію «Іхав козак за Дунай». Митці, мовби змагаючись, створювали все нові й нові варіації на тему української пісні. Ось лише кілька творів, яким вона дала дихання: арія Лести в однойменній опері віденського композитора Кауера, опера Кавоса «Козак-віршувальник», вірш Пушкіна «Козак».
Варіації для скрипки з оркестром Аляб'єва... 1860 року історик Микола Закревський, умістивши в збірці «Старосвітський бандурист» твір Климовського, зауважив, що ця пісня відома всій освіченій Європі». Григорій Нудьга в книжці про Семена Климовського оповів цікаву історію «вживлення»
пісні «Іхав козак за Дунай» у німецький фольклор. 1808 року в Чорному лісі під Баден-Баде ном місцева знать улаштувала «садове свято», у якому бра ли участь і гості з Росії. На святі був присутній композитор Христоф Tiдге, який, почувши пісню про розлуку козака й дівчини, переробив твір. З того часу німці вважають цю версію української пісні власним фольклорним скарбом.
А ще через вісім років за обробку пісні «Їхав козак за Дунай узявся сам Бетховен! Композитор був у при ятельських стосунках з Андрієм Розумовським, послом Росії в Австрії, який у своему віденському палаці збері гав багато музичних видань. Син останнього гетьмана України, Андрій Розумовський, мав сентимент до землі культури своїх предків. Пам'ять про Батурин жила в цій родині. Можливо, не без впливу Розумовського Бет ховен і зацікавився українським музичним фольклором.
в обробці генія пісня «Іхав козак за Дунайоно алася голос виконавця зазвучав у супроводі фор піано, скрипки й віолончелі; притаманна оригі атові мартовість поступилася більш повільним І ніжним тонам.
1925 року світ побачило фундаментальне видан и Міжнародна бібліотека музики для вокалістів», у шостому том якого поміж найкращих пісень усіх часів і народів надруковано й українську Ixan казак за Дунай.
Іхав козак за Дунай,
Сказав: - Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький,
Неси да гуляй.
Постій, постій, козаче, Твоя дівчина плаче:
З ким ти мене покидаєш Тільки подумай!
- Білих ручок не ламай, Ясних очок не стирай, Мене з війни зо славою К собі дожидай.
- Не хочу я нічого, Тільки тебе одного,
Ти будь здоров, мій миленький А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
- Зоставайся, молода! Я приїду, як не згину. Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду. Поки жив на світі буду. Коли умру на війні Поплач обо мне
Чи міг уявити сивочолий Семен Климовський, чия могила за якихось три десятки кіло метрів від Кіровограда (нині м. Кропивницький) давно потрапила під плуги, що доля ви явиться такою прихильною до його пісні, яка облетить усі материки, потрапить до німецького фольклору, що п співатимуть навіть американські ковбої?
Відповідь:
з вікіпедії
Пояснення:
Ночами, у вільний від роботи час, Шевченко ходив до Літнього саду, змальовував статуї. Улітку 1836 року під час одного з нічних рисувальних сеансів у Літньому саду він познайомився зі своїм земляком — художником Іваном Сошенком[37], а через нього — з Євгеном Гребінкою, Василем Григоровичем і Олексієм Венеціановим, які познайомили Тараса з упливовим при дворі поетом Василем Жуковським[38]. Сошенко вмовив Ширяєва відпустити Шевченка на місяць, щоб той відвідував зали живопису Товариства заохочення художників[39]. Комітет цього товариства, «розглянувши рисунки стороннього учня Шевченка», ухвалив «мати його на увазі на майбутнє».
Аполлон Мокрицький (1810-1870), художник, учень Брюллова і приятель Шевченка, що взяв на себе ініціативу залучити Брюллова для справи визволення Тараса від кріпацтва, зазначив у своєму «Щоденнику», що в середу 31 березня 1837 р. він показав Брюллову вірш Шевченка. Брюллов був ним «дуже задоволений і, побачивши в ньому думки,й почуття молодого чоловіка, вирішив витягти його з податного (кріпацького) стану»[40] З цього бачимо, що в березні 1837 р. Шевченко вже писав вірші, яких не стидався показувати знайомим і знавцям. Шевченко почав вправлятися у віршуванні під враженням своєї зустрічі з українськими творами у Гребінки (липень 1836 р.).[41]
Навесні 1838-го Карл Брюллов і Василь Жуковський вирішили викупити молодого поета з кріпацтва. Енгельгардт погодився відпустити кріпака за великі гроші — 2500 рублів[42]. На той час ця сума була еквівалентною 45 кілограмам чистого срібла[43]. Щоб здобути такі гроші, Карл Брюллов намалював портрет Василя Жуковського — вихователя спадкоємця престолу, і портрет розіграли в лотереї, у якій взяла участь імператорська родина[44]. Лотерея відбулася 22 квітня (4 травня) 1838, а 25 квітня (7 травня) Шевченкові видали відпускну [2]:# 18 [45
Українська пісня є найкращим відтворенням української землі. Народна українська пісня це гординя нашої України. Нею захоплюється весь український народ і не тільки.
Їх є дуже багато , але деякі з них виділяються ,а саме: Ой у лузі червона калина .Ця українська народна пісня авторського походження стала гімном Українських січових стрільців, виконували її і в підрозділах УПА. Засвіт встали козаченьки
За даними істориків, авторкою цієї пісні, яка вже давно стала народною, є легендарна піснярка з Полтави Маруся Чурай.
Отже, справді, українська пісня це бездонна душа українського народу і це його слава!