1. Правильно розставлено розділові знаки в реченні
А. А поза тином вибитим вітрами, жили шляхи і села і міста.
Б На березі хвилястої Десни стояло місто оповите в сни.
В А геній, виграний у кріпацтва в лотерею, стоїть у недосяжних висотах зорею.
Г Мені ще й досі берег сниться залитий сонячним вогнем.
2. Позначте речення з відокремленою прикладкою (розділові знаки пропущено)
А Вночі повалив сніг тихий густий.
Б Вона всміхнена а він сумний нахмурений .
В Ти живеш у прекрасному й чарівному місті Києві .
Г Ходить вітер мрійний мій веселик по дніпровій сивій ковилі
3. Відокремленою прикладка є в кожному реченні, ОКРІМ (розділові знаки пропущено)
А Вечір сивий дідуган люльку викурить, а з діброви на курган місяць викотить.
Б Я чув про що говорять коні сумні і добрі трударі.
В Веселі хлопчаки снігами бігли нав Г Метелик малий найтихіший літак цього світу волає до нас але ми до нього глухі.
4. Речення з відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом , є в рядку (розділові знаки пропущено)
А Кінь відпочивши бадьоро вистукував копитами по лункій дорозі.
Б Хустину кинувши на плечі надівши плаття весняна берізка вибігла надвечір і жде мене .
В Я ненавиджу тих хто не сіявши жне.
Г Похибки друзів за винятком зради ми повинні терпіти або виправляти
5. Укажіть речення, у якому неправильно розставлені розділові знаки при відокремлених членах реченнях
А У неї в хаті завелось багато всіляких вузликів з насінням великих і малих, і раз у раз щось сушилося на вікнах.
Б Отут, в низенькій цій хатині, моя любов жила колись.
В Людина розкладає розумом на най ші елементи все довкола, навіть саму себе.
Г У долині, край лісу, висить синя імла.
6. Відокремлене означення є в реченні (розділові знаки пропущено)
А Дні летять повні сонця й музики.
Б У яснім покрові в короні зір виходить ніч.
В Стрункі білі берізки соромливо ховалися за дубами.
Г Мені дитино мила дорожча воля ніж зерно твоє!
7. Відокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом , не відокремлюється комами в рядку (розділові знаки пропущено)
А Стежка поросла травою губилася в житі.
Б Нас ждуть ніким не сходжені путі.
В Небо покрите чорною пеленою здавалося грізним.
Г Одягнена у зелену одіж вона здавалася польовою русалкою.
8. Ускладнене відокремленим додатком речення (розділові знаки пропущено)
А Шарахнувся врізнобіч люд, розступаючись перед баскими кіньми.
Б Десь далеко мабуть під Черніговом глухо гули гармати.
В За вікном згори було видно шуміло вирувало залите сонцем місто.
Г Нікого тут крім мене й господині.
9. Обставину НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Густі лози високі комиші укривши долину чорніють таємничо повиті сріблястим туманом.
Б Міст поєднав два протилежні береги творячи ще одну нерухомість поміж їхнім одвічним спокоєм.
В При самій дорозі помітивши старезну грушу всю вкриту сметанкою весняного цвіту пан обозний наказав спинитись.
Г Можна бачити деякі зорі і не дочекавшись темряви.
10. Укажіть правильний варіант синтаксичного аналізу речення : Андрій, пересилюючи біль, прикладає руку до обличчя .
А речення розповідне, повне, поширене, ускладнене однорідними обставинами
Б речення розповідне, неокличне, повне, односкладне, ускладнене відокремлене обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом.
В речення розповідне, повне, двоскладне, поширене, ускладнене відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом.
Г речення розповідне, неокличне, повне, односкладне, неозначено особове, поширене, ускладнене дієприслівниковим зворотом
11. Знайти поширені означення, що стоїть після означуваного слова
А Розтривожений, він до самого ранку не склепив очей
Б Хлопці, мокрі від дощу, вирішили повернутися до будинку
В І тиха осінь, мрійна, яснолиста, несла в серця надію і тривогу
Г Берізку, ніжну і струнку, цілує вітер кучерявий
Д Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку
12. Вказати дієприслівниковий зворот фразеологічного типу, який не відокремлюється.
А Незважаючи на ранню пору, то в одному кінці, то в іншому зривалася пісня
Б Весняний вітер нетерпляче зітхає, оббігаючи узлісся та розвіваючи гілля плакучій березі
В Із вирію летять курличучи ключі
Г Старий Дніпро, розливши плесо сиве, ген-ген в спокійнім мареві дріма.
Д Він цілий день сидів склавши руки.
Вічливу людину відрізнити від інших дуже легко.Така людина завжди говорить з посмішкою, дякує тобі за будь-яку справу, бажає тобі здоров'я, гарного аппетиту або доброго дня. І робить це не тільки тому, що так треба, а від щирого серця. Насправді вічлива людина ніколи не буде вдавати щось із себе - вона буде сама собою завжди, навіть тоді, коли аргументи будуть проти неї.
Справжня шляхетна людина буде робити добрі справи для всіх, хто їх потребує, і не буде розповідати про зроблене добро, хвалитися. Справжніх добрих людей дуже мало, і коли вони є - це щастя. Бережіь їх почуття, адже кожне необережне слово може ранити їх, відібрати бажання робити добро, змінити їх не в гарну сторону.