1. Гілки д..рев мокро бл..щали, зволожені по-в..сняному (О. Гончар).
2. Вранці пусте було небо, хмари убогі пливли над собором, а вітер
улігся, на сході краєчок неба холодно, кр..ваво ч..рвонів (О. Гончар).
3. Схололі в хмарах крап..льки води п..рлинами котилися в сади
(М. Бажан). 4. Кр..ло зорі рум’янить тучі у голубій дал..ч..ні (В. Сосюра).
5. Під в..селкою у голубіні голуби л..тять (В. Лучук). 6. З пш..ничного
поля Данило поглянув на той обш..р, який густіше проростав туманом
та й зн..кав у тумані (М. Стельмах). 7. У небі віт..р куч..рявий колише
темную блакить, і на землі гойдає трави, і зат..хає, й знов шумить
(М. Рильський)
як у кожної чесної людини. Та досить якоїсь навіть найменшої несправедливості, як погляд різко міняється. Очі стають гнівними і пронизливими.
Товариш мій середнього зросту, широкий у плечах, дужий, спритний, витривалий, бо постійно займається спортом.