Іван Підкова» 1. Про що згадує автор на початку твору? Б сміливість і мужність запорожців 2. Могили, де поховані оборонці рідної землі В зберігають славну минувшину 3. Свідок слави дідів говорить з вітром А про волю 4. Яка річка згадується в поемі? Б Дніпро 5. Коли дід побачив могили, його огорнули думки Б героїчну минувшину рідного краю 6. Перебуваючи на байдаках, козаки співали В « Грай же, море!» 7. У яких скрутних умовах перебували козаки? Б складні погодні умови на морі 8. Над якою роботою розмірковує отаман? А бій з ворогом 9. Портове місто, що згадується у творі, знаходиться В Туреччині 10. Козаки отамана називають В батьком 11. За що отаман подякував козакам? Б готовність мужньо вступити в бій з ворогом 12. Поема як літературний жанр – це твір А великий віршований твір, у якому змальовується характер, визначні події в житті людей
Головний герой роману «Айвенго» - молодий лицар, син відомого саксонського дворянина сера Седріка Ротервудського. Ми знайомимося з ним тоді, коли той повертається з Хрестового походу, у якому він супроводжував британського короля Ричарда Левове Серце.
Айвенго – сміливий, рішучий і благородний юнак. Чесність та гідність, відданість своєму королю, відвага у боротьбі зі зрадниками престолу роблять йому честь. За своє недовге життя Айвенго встиг здійснити багато подвигів заради справедливості і кохання, тому його з впевненістю можна назвати справжнім, навіть ідеальним лицарем, який міг бути прикладом для представників знатної верхівки тогочасного суспільства.
Айвенго – без сумніву, справжній лицар без страху і докору. Через відданість і любов до прекрасної дами він був позбавлений спадку рідним батьком. Через це Айвенго був змушений приєднатися до війська короля Ричарда та мечем і списом завойовувати собі багатство і славу. Айвенго хоче бачити свою рідну країну без війн і усобиць, тому відданий королю Ричарду Левове серце і щиро його підтримує. Повернувшись на Батьківщину, заради своєї коханої леді Ровени він перемагає на лицарському турнірі, хоча це йому ледь не коштувало життя.
При всій своїй мужності Айвенго досить романтична і поетична людина. При цьому він розсудливий, адже розуміє, що Англії потрібен не король, який більшість свого часу проводив у мандрівках і лицарських походах, а сильна особистість, яка б могла зупинити усобиці, об’єднати країну і відновити в Англії соціальну справедливість.
Айвенго не тільки відважний, сміливий і мужній воїн, а й порядна і чесна людина, здатна на самопожертву заради інших. Він фанатично відданій своїй справі, своїм друзям, разом з якими поділяє усі небезпеки і нещастя.
З часу написання роману Вальтера Скотта «Айвенго» пройшло вже майже два століття. Здавалося б, вже давно минули лицарські часи, ми давно стали зовсім іншими і живемо у зовсім інших умовах.
1. Про що згадує автор на початку твору?
Б сміливість і мужність запорожців
2. Могили, де поховані оборонці рідної землі
В зберігають славну минувшину
3. Свідок слави дідів говорить з вітром
А про волю
4. Яка річка згадується в поемі?
Б Дніпро
5. Коли дід побачив могили, його огорнули думки
Б героїчну минувшину рідного краю
6. Перебуваючи на байдаках, козаки співали
В « Грай же, море!»
7. У яких скрутних умовах перебували козаки?
Б складні погодні умови на морі
8. Над якою роботою розмірковує отаман?
А бій з ворогом
9. Портове місто, що згадується у творі, знаходиться
В Туреччині
10. Козаки отамана називають
В батьком
11. За що отаман подякував козакам?
Б готовність мужньо вступити в бій з ворогом
12. Поема як літературний жанр – це твір
А великий віршований твір, у якому змальовується характер, визначні події в житті людей
Айвенго – сміливий, рішучий і благородний юнак. Чесність та гідність, відданість своєму королю, відвага у боротьбі зі зрадниками престолу роблять йому честь. За своє недовге життя Айвенго встиг здійснити багато подвигів заради справедливості і кохання, тому його з впевненістю можна назвати справжнім, навіть ідеальним лицарем, який міг бути прикладом для представників знатної верхівки тогочасного суспільства.
Айвенго – без сумніву, справжній лицар без страху і докору. Через відданість і любов до прекрасної дами він був позбавлений спадку рідним батьком. Через це Айвенго був змушений приєднатися до війська короля Ричарда та мечем і списом завойовувати собі багатство і славу. Айвенго хоче бачити свою рідну країну без війн і усобиць, тому відданий королю Ричарду Левове серце і щиро його підтримує. Повернувшись на Батьківщину, заради своєї коханої леді Ровени він перемагає на лицарському турнірі, хоча це йому ледь не коштувало життя.
При всій своїй мужності Айвенго досить романтична і поетична людина. При цьому він розсудливий, адже розуміє, що Англії потрібен не король, який більшість свого часу проводив у мандрівках і лицарських походах, а сильна особистість, яка б могла зупинити усобиці, об’єднати країну і відновити в Англії соціальну справедливість.
Айвенго не тільки відважний, сміливий і мужній воїн, а й порядна і чесна людина, здатна на самопожертву заради інших. Він фанатично відданій своїй справі, своїм друзям, разом з якими поділяє усі небезпеки і нещастя.
З часу написання роману Вальтера Скотта «Айвенго» пройшло вже майже два століття. Здавалося б, вже давно минули лицарські часи, ми давно стали зовсім іншими і живемо у зовсім інших умовах.