1. Який із літописів не належить до козацьких?
А. «Літопис Самовидця» Б. «Початковий літопис»
В. «Літопис Самійла Величка» «Літопис Григорія Граб`янки
2. Укажіть історичну подію, яка посідає центральне місце в козацьких літописах:
А. Національно-визвольна війна 1648-1654 років
Б. Чорноморські походи запорозького козацтва
В. Переяславська рада 1654 року
Г. «Чорна рада» в Ніжині
3. Хто увів у науковий обіг поняття «козацькі літописи»:
А. Самовидець Б. Самійло Величко
В. Григорій Граб`янка Г. Феофан Прокопович
4. Іван Величковський – український поет епохи:
А. бароко Б. реалізму В. класицизму Г. романтизму
5. Автором «курйозних віршів» був:
А. Лазар Баранович Б. Касіян Сакович
В. Памво Беринда Г. Іван Величковський
6. Григорій Сковорода написав збірку байок:
А «Байки Київські» Б. «Байки Житомирські»
В. «Байки Чернігівські» Г. «Байки Харківські»
7. З яким музичним інструментом не розлучався Григорій Сковорода під час своїх мандрів?
А Із сопілкою Б. Із бандурою В. Зі скрипкою Г. Із лірою
8. Засновником українського друкарства був:
А. Іван Федоров Б. Ф. Скорина В. С. Драпан Г. Ш. Фіоль
9. Яким методом користується Сковорода у своїй творчості?
А. Реалістичним Б. Романтичним В. Готичним Г. Полемічним
10. Ідея «сродної праці» звучить в афоризмі Г. Сковороди:
А. «Не змагай до того, що не дано від природи»
Б. «Бери вершину - і матимеш середину»
В. «Визначай смак не по шкарлупі, а по ядру»
Г. «Тінь яблуні не заважає»
11. Бароко – це …
12. Акровірш – це…
13. Розкрийте зміст поезії Г. Сковороди «Всякому місту звичай і права»
Відповідь:
Пояснення:Від дорослих ми часто чуємо: "Гуртом і батька легше бити". Дійсно, якщо разом, то легше все вийде. Є казка, у якій старий батько подав такий приклад: одну гілочку легко зломити, а пучечок важче. Це все до того, що єдність — це велика сила. Ось і у повісті І. Я. Франка "Захар Беркут" зображено, як єдність, згуртованість та відданість своїй Батьківщині можуть до здолати найстрашнішого ворога.
Вражає своєю сміливістю Максим Беркут, син Захара, що з полону намагається до своєму народу. Мирослава, кохана Максима, нічого не злякалася і допомагає здолати монголів тоді, коли її батько став зрадником. Але головним героєм твору є Захар Беркут, що не лише стоїть над громадою і вміло керує, а й відважний та відданий своєму народові. Він наважується битись до кінця, не зважаючи на те, що його син у полоні монголів. Захар Беркут не дає батьківській любові переважити громадський обов'язок. Дії оборонців відважні і разом з цим точні. Спільнота працює, ніби одна людина. Розуміють один одного, вболівають за кожного. Прекрасна сила єдності показана у цьому творі, і підтвердженням думки про необхідність єдності є останні слова Захара Беркута: "Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю".
Я повністю згоден з цими словами ватажка тухольців. З історії ми знаємо багато прикладів, коли розбрат призводив до поразки. З неї ж таки ми довідуємось, що коли під час біди люди, князівства, країни об'єднувались, то завжди перемагали. Отже, сила наша в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині.
шкідливі звички — не корисні або шкідливі дії, які люди повторюють знову і знову, незважаючи на те, що вони створюють загрозу для здоров’я і можуть мати в собі елементи психічних розладів.
звичка — це форма поведінки , яка в певних умовах набуває характеру потреби. якщо звичка робить негативний вплив на організм людини, на його здоров’я, руйнує його життя — це шкідлива звичка.
багато шкідливих звичок набувають характер залежності, тобто людина знає про шкоду звички, але не може від неї позбутися через те, що вона приносить короткочасне задоволення або полегшення. деякі шкідливі звички зберігаються, тому що людина не підозрює про свою звичкою або не вважає її шкідливою (в усякому разі, для себе).