Тема: розповідь про період правління князя Ярослава, його піклування про свій народ та батьківщину.
Ідея: уславлення мудрості, патріотизму, широти поглядів Ярослава та його праці заради добробуту України.
Головна думка: наслідувати заповіт Ярослава Мудрого, вірити в згуртованість народу, мати активну життєву позицію.
Проблематика твору: активна життєва позиція людини, прагнення до знань, захист Батьківщини.
Композиція твору “Ярослав Мудрий”
Зав’язка: Ярослав зайняв престол.
Розвиток дій: Україна розцвіла: Київ другим Царгородом став, човни чужинців припливли в Київ.
Кульмінація: перемога над печенігами та заповіт князя.
Розв’язка: недовго пам’ятали діти мудрий заповіт.
Художні засоби твору “Ярослав Мудрий”
Епітети: Ярослав розумний; бідне місто; пишний сад; живий, шумливий Київ; препишний двір; розкішний двір, чужоземні посланці; пишнім троні; грізним берлом; низько кланялися; грали весело; ситого обіду; муштрованих звірят; народного майна; бивсь хоробро; Боян великий; найславніший із співців; вінок безсмертний; бесмертних слів; дні короткі; в ліпшу сторону; спільної мети; мудрий заповіт.
Порівняння: «зацвіла, як пишний сад», «як про друга, як про сина, дбав про його Ярослав», «а незгода, наче вітер, все по полю рознесе», «тинятиметесь …, як вигнанці й жебраки».
Метафора: «сплів йому вінок безсмертний Із пісень безсмертних слів», «мудрість …була в ділах», «йти до спільної мети», «розгубите ту землю»
Персоніфікація: «пролетіли дні короткі», «тільки мир збере усе, а незгода…все по полю рознесе»
Анафора: «Бідувало бідне місто, бідувало і село».
Уособлення: «пролетіли дні».
Протиставлення: «мир збере …, а незгода… рознесе», «розгубите ту землю, що придбали вам батьки».
Головні герої – князь Ярослав Мудрий, чужоземні посланці, народ, сини князя.
Риси характеру Ярослава Мудрого: розумний, далекоглядний, невтомний, вдумливий, розсудливий.
Фрагмент збірки «Княжа Україна» «Ярослав Мудрий» оповідає про прихід князя Ярослава до влади та добу його правління, яка характеризується розквітом України, а саме — розвитком торгівлі, встановленням дипломатичних відносин з іншими державами, початком будівництва. Це був славетний період розвитку України. На жаль, після смерті Ярослава його сини не змогли гідно продовжити справу батька.
Мені здається, що старий кайдаш не досить уваги приділяв вихованню своїх синів. «він був добрий стельмах, заробляв добрі гроші, але ніяк не міг удержати їх у руках. гроші втікали до шинкаря. панщина поклала на кайдашеві свій відбиток». чимало настраждавшись, наробившись за свій вік так, що «аж шкура болить», кайдаш намагається знайти забуття в чарці. потоваришувавши з оковитою, він втрачає повагу старшого сина карпа. я думаю, що карпо, старший син кайдаша, з дитинства був грубуватим, ріс черствим, бездушним. ці риси поступово тільки набирали обертів. він був першою дитиною, мабуть, його більше пестили, пробачали грубість. коли парубкував, то теж був мовчазний, гордовитий, ніколи навіть не сміявся. «його насуплене, жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались». після одруження та народження сина карпо ніби виріс у власних очах, відчув себе справжнім хазяїном. починає поводити себе ще більш егоїстично. він ніколи не був покірним, не змовчував батькам, під час сварки через мотовило вперше підняв на старого кайдаша руку. про його жорстокість та черствість знало все село. я погоджуюсь із тим, що батьки належним чином не займалися його вихованням, тому й мають такий результат. я не згоден із думкою, що кайдаш не займався вихованням дітей, тому що він був богомольна людина, а значить цінував свою сім’ю й доклав усіх зусиль для виховання хлопців. на мій погляд, стара кайдашиха не знаходить спільної мови зі старшим сином та невісткою, тому що на неї панщина наклала свій відбиток. замолоду вона довго служила в панів і «набралася од їх трохи панства», «до природної звичайності української се- лянки пристало щось вже дуже солодке, аж нудне», зовнішня пиха, облесливість у розмові. я не згоден із думкою, що у сварках винні батьки. розпалюванню ворожнечі сприяли й невістки, особливо мотря. у неї надто дріб’язкова натура. вона ладна лаятися за яйця, курей, кухоль, а наслідки всього цього жахливі — порушення етичних норм, народної моралі, бо син здіймає руку на батька, мотря вибиває кайдашисі око, карпо женеться з дрючком за матір’ю, заганяє в ставок і ладен вдарити, та зупиняється, бо «не так шкода… матері, як чобіт».
Автор: Олександр Олесь.
Збірка: Княжа Україна.
Жанр: поема.
Рід літератури: ліро-епос
Вид лірики: історична (патріотична).
Тема: розповідь про період правління князя Ярослава, його піклування про свій народ та батьківщину.
Ідея: уславлення мудрості, патріотизму, широти поглядів Ярослава та його праці заради добробуту України.
Головна думка: наслідувати заповіт Ярослава Мудрого, вірити в згуртованість народу, мати активну життєву позицію.
Проблематика твору: активна життєва позиція людини, прагнення до знань, захист Батьківщини.
Композиція твору “Ярослав Мудрий”
Зав’язка: Ярослав зайняв престол.
Розвиток дій: Україна розцвіла: Київ другим Царгородом став, човни чужинців припливли в Київ.
Кульмінація: перемога над печенігами та заповіт князя.
Розв’язка: недовго пам’ятали діти мудрий заповіт.
Художні засоби твору “Ярослав Мудрий”
Епітети: Ярослав розумний; бідне місто; пишний сад; живий, шумливий Київ; препишний двір; розкішний двір, чужоземні посланці; пишнім троні; грізним берлом; низько кланялися; грали весело; ситого обіду; муштрованих звірят; народного майна; бивсь хоробро; Боян великий; найславніший із співців; вінок безсмертний; бесмертних слів; дні короткі; в ліпшу сторону; спільної мети; мудрий заповіт.
Порівняння: «зацвіла, як пишний сад», «як про друга, як про сина, дбав про його Ярослав», «а незгода, наче вітер, все по полю рознесе», «тинятиметесь …, як вигнанці й жебраки».
Метафора: «сплів йому вінок безсмертний Із пісень безсмертних слів», «мудрість …була в ділах», «йти до спільної мети», «розгубите ту землю»
Персоніфікація: «пролетіли дні короткі», «тільки мир збере усе, а незгода…все по полю рознесе»
Анафора: «Бідувало бідне місто, бідувало і село».
Уособлення: «пролетіли дні».
Протиставлення: «мир збере …, а незгода… рознесе», «розгубите ту землю, що придбали вам батьки».
Головні герої – князь Ярослав Мудрий, чужоземні посланці, народ, сини князя.
Риси характеру Ярослава Мудрого: розумний, далекоглядний, невтомний, вдумливий, розсудливий.
Фрагмент збірки «Княжа Україна» «Ярослав Мудрий» оповідає про прихід князя Ярослава до влади та добу його правління, яка характеризується розквітом України, а саме — розвитком торгівлі, встановленням дипломатичних відносин з іншими державами, початком будівництва. Це був славетний період розвитку України. На жаль, після смерті Ярослава його сини не змогли гідно продовжити справу батька.