євша́н-зі́лля — у народній поезії — степовий, запашний полин; символ туги за батьківщиною; за легендою, переказаною Іпатіївським літописом, зцілює від звиродніння, і якщо навіть хто забуде свою батьківщину, то, понюхавши його, пригадає. Де ж того євшану взяти, Того зілля-привороту, Що на певний шлях направить, — Шлях у край свій повороту? (М. Вороний).
Відповідь:
євша́н-зі́лля — у народній поезії — степовий, запашний полин; символ туги за батьківщиною; за легендою, переказаною Іпатіївським літописом, зцілює від звиродніння, і якщо навіть хто забуде свою батьківщину, то, понюхавши його, пригадає. Де ж того євшану взяти, Того зілля-привороту, Що на певний шлях направить, — Шлях у край свій повороту? (М. Вороний).
Пояснення: