як варіант, може щось підійде - колись писала казку про осінь
Сини Осені
Жила-була на світі Осінь. І дуже всі її любили, бо вона була і гарною, і доброю, і щедрою, а що вже роботящою. І було у неї троє синів. Всіх трьох мати любила однаково, хоч і на вдачу хлопці були дуже різні.
Старший син веселий, лагідний, слухняний, мамин помічник. І у полі, і у садку мамі допомагає щедрий урожай збирати та до комори на зиму ховати. Очі у нього син-сині, як небо, чуб кольору спілої пшениці. Назвала його мати Вересень, тому що в той рік, коли він на світ появився дуже вже щедро вродив верес. Верес - така рослина з нектару якої бджілки роблять пахучий і корисний мед. Як гляне мати на сина, так здається ті пахощі медові і чує.
Середній син веселун та розбишака. Байдуже йому, що павутиння бабиного літа не тільки всі кутки в хаті заплели, а й по вулиці літає. Знай собі малює. Одного разу десь відшукав пензлика, фар-би і геть усе навколо розмалював у різні кольори: жовте і червоне листя на деревах, зелені травинки з позолотою. Мати-Осінь побачивши те спершу гримала на сина, а потім сказала: - Що ж сину, якщо ти вже такий хист до малювання маєш, полюбляєш різні кольори назву тебе Жовтнем.
Наймолодший син – Листопад. Хоч і найменший, зате такий вже серйозний, ніби аж сердитий. Листя з дерев зриває, холодним вітром голі дерева студить, небо важкими сірими хмарами вкриває. Мати знає як наймолодшого сина втішити – дуже він радіє, коли на білому коні над лісами-полями пролітає, все навкруги білим сніжком вкриває.
Ярослав Володимирович (Мудрий) (бл. 978–1054) – видатний державний діяч і полководець, великий київський князь (1019–1054), син князя Володимира Святославича і полоцької княжни Рогнеди.
У період його князювання галося піднесення Давньоруської держави. Було розширено територію Київської Русі, укріплено кордони, встановлено контакти з багатьма європейськими країнами. Князь приділяв велике значення внутрішньому устрою держави: поширював християнство (літописці називали його "Богохранимим" та "Богомудрим"), засновував монастирі, будував храми та собори, розбудовував столицю, створив школу і бібліотеку при Софіївському соборі.
За часів Ярослава Мудрого було розпочато кодифікацію давньоруського права, результатом якої стало укладення так званої "Правди Ярослава", що становить найдавнішу частину кодексу законів, відомого як "Руська Правда". 37 років правління Ярослава Мудрого заклали міцний фундамент розвитку традицій державотворення на українських землях. Протягом цього часу Давньоруська держава зберігала свою могутність і міжнародний авторитет.
В сучасній Україні встановлено високу державну нагороду – Орден князя Ярослава Мудрого (1995), для нагородження громадян за видатні особисті заслуги перед українською державою в галузі державного будівництва, зміцнення міжнародного авторитету України, розвитку економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров'я, за благодійну, гуманістичну та громадську діяльність.
Національною академією правових наук України та Національним університетом "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого" заснована Премія імені Ярослава Мудрого (2001) – визнання видатних заслуг науковців-правознавців та практиків-юристів в розбудові правової демократичної держави України.
Відповідь:
як варіант, може щось підійде - колись писала казку про осінь
Сини Осені
Жила-була на світі Осінь. І дуже всі її любили, бо вона була і гарною, і доброю, і щедрою, а що вже роботящою. І було у неї троє синів. Всіх трьох мати любила однаково, хоч і на вдачу хлопці були дуже різні.
Старший син веселий, лагідний, слухняний, мамин помічник. І у полі, і у садку мамі допомагає щедрий урожай збирати та до комори на зиму ховати. Очі у нього син-сині, як небо, чуб кольору спілої пшениці. Назвала його мати Вересень, тому що в той рік, коли він на світ появився дуже вже щедро вродив верес. Верес - така рослина з нектару якої бджілки роблять пахучий і корисний мед. Як гляне мати на сина, так здається ті пахощі медові і чує.
Середній син веселун та розбишака. Байдуже йому, що павутиння бабиного літа не тільки всі кутки в хаті заплели, а й по вулиці літає. Знай собі малює. Одного разу десь відшукав пензлика, фар-би і геть усе навколо розмалював у різні кольори: жовте і червоне листя на деревах, зелені травинки з позолотою. Мати-Осінь побачивши те спершу гримала на сина, а потім сказала: - Що ж сину, якщо ти вже такий хист до малювання маєш, полюбляєш різні кольори назву тебе Жовтнем.
Наймолодший син – Листопад. Хоч і найменший, зате такий вже серйозний, ніби аж сердитий. Листя з дерев зриває, холодним вітром голі дерева студить, небо важкими сірими хмарами вкриває. Мати знає як наймолодшого сина втішити – дуже він радіє, коли на білому коні над лісами-полями пролітає, все навкруги білим сніжком вкриває.
Пояснення:
Ярослав Володимирович (Мудрий) (бл. 978–1054) – видатний державний діяч і полководець, великий київський князь (1019–1054), син князя Володимира Святославича і полоцької княжни Рогнеди.
У період його князювання галося піднесення Давньоруської держави. Було розширено територію Київської Русі, укріплено кордони, встановлено контакти з багатьма європейськими країнами. Князь приділяв велике значення внутрішньому устрою держави: поширював християнство (літописці називали його "Богохранимим" та "Богомудрим"), засновував монастирі, будував храми та собори, розбудовував столицю, створив школу і бібліотеку при Софіївському соборі.
За часів Ярослава Мудрого було розпочато кодифікацію давньоруського права, результатом якої стало укладення так званої "Правди Ярослава", що становить найдавнішу частину кодексу законів, відомого як "Руська Правда". 37 років правління Ярослава Мудрого заклали міцний фундамент розвитку традицій державотворення на українських землях. Протягом цього часу Давньоруська держава зберігала свою могутність і міжнародний авторитет.
В сучасній Україні встановлено високу державну нагороду – Орден князя Ярослава Мудрого (1995), для нагородження громадян за видатні особисті заслуги перед українською державою в галузі державного будівництва, зміцнення міжнародного авторитету України, розвитку економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров'я, за благодійну, гуманістичну та громадську діяльність.
Національною академією правових наук України та Національним університетом "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого" заснована Премія імені Ярослава Мудрого (2001) – визнання видатних заслуг науковців-правознавців та практиків-юристів в розбудові правової демократичної держави України.
Объяснение:
надеюсь найдешь ответ от текста