(Відповіді повні) 1. Який з творів М. Куліша не можна перекласти іншими мовами і чому?
2. Укажіть правильні твердження: а) Куліш визначив п'єсу " Мина Мазайло" як
сатиричну комедію. б) У творі " Мина Мазайло" містяться досить прозорі натяки
на облудність насильницької радянської українізації; в) Мина Мазайло - львівський
службовець середніх літ г) Куліш визначив п'єсу " 97" як сатиричну комедію.
3. Особливості п'єси «Мина Мазайло» Укажіть правильні твердження: а) драму не
можна перекласти: втрачається обігрування українських і російських прізвищ; б) у
драмі є позитивні персонажі (дядько Тарас, Мокій, Рина ) в) в основу твору
покладено начебто анекдотичну історію г) засобами гротеску і сатири автор
викриває суспільні антиукраїнські явища наприкінці 20-х років XX ст.
4. Укажіть правильне твердження: а) дія відбувається в домі Мини Мазайла на вул.
Н-ській, 27, Холодної Гори м. Харкова в період найбільшого поширення
українізації. б) дія відбувається в домі Мини Мазайла на вул. Н-ській, 27, Холодної
Гори м. Києва в період поширення голодомору в) дія відбувається в домі дядька
Тараса на вул. Н-ській, 27, Холодної Гори м. Харкова в період поширення
голодомору г) дія відбувається в домі тьоті Моті м. Курськ в період поширення
українізації 04.09.2020
5. Укажіть твердження, які характеризують Мину Мазайла а) цурається свого
українського прізвища, мови, культури б) уособлює духовну порожнечу й
малоросійську меншовартість міщан в) «вдарений мовою», без п’яти хвилин
комсомолець г) у є нього й висловлювання, які продиктовані любов’ю до рідного
краю й народу, глибоким знанням історії.
6. Всі твердження є правильними, ОКРІМ а) Жінка та дочка Мини Мазайла – типові
зарозумілі та тупі міщанки, що поділяють суб’єктивно вмотивовану зневагу Мини
до всього українського. б) Мокій захоплюється багатством та красою української
мови, чим доводить батька до сказу. в) Лина, під впливом Мокія, починає щиро
цікавитися українською мовою, розуміти її красу та багатство г) «Тьотя Мотя»
вийшла за межі твору та пішла у народ як прізвисько.
7. Укажіть твердження (цитати), які характеризують Мокія
8. Укажіть твердження(цитати), які характеризують дядька Тараса

Народився Микола Кіндратович Вороний у 1871 році на Катеринославщині (тепер Дніпропетровська область) у заможній сім'ї ремісників, яка зберігала українські традиції. Батько був виходець з селян, був онуком кріпака, який свого часу зумів записатися до міщанського стану. Зате мати була з роду відомих українських діячів культури, до яких належав Прокіп Колачинский, ректор Києво-Могилянської академії. Мати передала маленькому хлопчику в спадок палку любов до української культури, народними звичаями, повір'ями, до української казки, пісні, легенди, а також до Кобзаря. Дитинство Миколи пройшло на Слобожанщині. З 80-х років Вороний навчається в училищі. Тут він знаходить себе - зближується з народниками, читає заборонену літературу. Його літературні смаки віддаляються від підліткового захоплення творами Жюля Верна і Майна Ріда. Разом з народовольцем Ерастовым Вороний організовує «Українську громаду». Його відразу ж виключають з училища з забороною вступу в університет і проживання у великих містах. Тим не менш, Микола, не довго думаючи, виїхав до Відня, потім до Львова, де спокійно продовжує своє навчання. Там він знайомиться з Франком, і навіть допомагає йому у виданні газет «Громадський голос», «Радикал». Потім стає актором, спочатку в театрі Крапивницкого, згодом працює в трупах Саксаганського, Васильєва. І навіть як актор мандрує містами та селами України та Росії. І в ці часи не залишає літературна творчість.
В роки Громадянської війни Вороний виїхав за кордон. Тим не менш, він дуже переживає за долю України і в 1926 році повертається на Батьківщину. Здається, що все чудово, тим не менш, над поетом збираються чорні хмари. Знайшов він час повертатися! З-за доносів його виселяють з Києва, а потім засуджують на три роки сталінських таборів. Потім його доля невідома. Є свідчення, згідно яких Вороний ще довго перебував у в'язниці, а потім виїхав з Києва до Воронежа, де і помер в 1942 році. Але є інші факти: поет був розстріляний 7 червня 1938 року. Але повернемося до написання нашого твору. Звичайно, треба проаналізувати саму поему «Євшан-зілля». Вона нескладна для розуміння ідейно-образний зміст поеми лежить на поверхні. У цій поемі поет зачіпає проблему історичної пам'яті, уславлює борців і народних героїв, протестує проти національного і соціального гноблення.
Через весь ваш твір має пройти одна-єдина думка про історичну пам'ять народу, про зв'язок її з минулим, сучасним. Особиста доля Миколи Вороного ніби відбилася в легенді-алегории про «Євшан-зілля». У висновку твору ваші міркування треба пов'язати з сучасністю. І протягом твору не забувайте про власні думки і враження.

Дуже швидко пробігло спекотне літо, і тепер лісові ділянки, галявини, струмочки і ставки підпорядковані        до вересня. Вранці вже прохолодно, а вдень гріє сонечко. Воно ще нагадує про літнє тепло.       Після довгої виснажливої роботи відпочивають поля, зібраний урожай в садах. Тепер скрізь усе сповнене прохолодою осінніх місяців. Часто на небі з’являються сірі хмаринки, мрячить нескінченний дощик. Ніби поринувши у думи, затужив безмовний ліс. Скоро на деревах не залишиться жодного листочка, гілки не будуть захищені від бездушних дощів і морозів.       Ось кленовий листочок не поспішаючи вальсує в повітрі. Ніби поринувши у думи перед довгими зимовими сновидіннями, сумно поскрипує немолодий вже дуб. Навколо одягненого в мох трухлявого пенька розташувалися стрункі опеньки. Їх тут дуже багато, всі вони так і хочуть потрапити в кошик. Травка вся зблякла і опустилася до землі, і лише крихітні червонуваті зірочки вересу приносять радість. 
       Ми бачимо, як високо в небі на прощання кружляють журавлі. Вони прямують у теплі краї і сумно курличуть про те, що прийшла осінь. У такі миті нам стає сумно, ми починаємо розмірковувати про наше призначення у цьому прекрасному світі.