Правильна самокритика - путь до змін в кращу сторону. Чи згодні ви з цим твердженням? З одного боку, воно вірне. Оцінка вчинків допомагає побачити і виправити недоліки. Але з іншого боку, надмірне захоплення критикою призводить до депресії, небажання що-небудь робити далі. Як знайти золоту середину? Самокритика притаманна кожній психічно здоровій людині. Не дарма відомий вчений Ілля Шевельов казав: «Відсутність самокритичності - нерідко моносімптом дурниці». По суті, це здатність людини адекватно оцінювати себе і свої дії, шукати і аналізувати помилки. Вона зачіпає поведінку і мислення.
Здорова самокритика не має нічого спільного з самоїдством і самознищенням. Ці якості несуть з собою руйнування особистості. Вони знижують самооцінку, викликають почуття сорому, провини. Самокритика ж - це адекватне сприйняття самого себе, своїх позитивних і негативних сторін.
Самокритика в психології - це погляд на себе через призму принципів, цінностей, переконань. Головне, щоб вони були своїми власними. Не намагайтеся дивитися на себе, керуючись переконаннями інших людей. Щонайменше це неправильно.
Іван Сила – видатна українська постать, важкоатлет, що був визнаний найдужчою людиною планети у минулому столітті. Цей чоловік утілює найкращі риси: благородство, щедрість, чесність, старанність.
По приїзду до міста Іван влаштовується вантажником на вокзал. І вже тут проявляє свою силу та талант: «Іван з легкістю взявся до праці, беручи на свої плечі вдвічі більше, ніж решта вантажників». Він – дужий від природи, має силу підіймати багато важкого та не стомлюватись.
Познайомившись з Брякусом у місті та ставши на шляху до слави, Іван не покинув роботи: «Попри грошову винагороду, яку Сила отримував за тренування, він не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою».Тобто окрім вищезгаданих позитивних рис, важкоатлет є ще й працьовитою людиною. Доктор його всіляко розвивав. Одного разу Іван потрапив у таку ситуацію: подали обід і поклали велику купу різноманітних виделок та ложок. Вдома, звичайно, чоловік так не харчувався, та й норм етикету не знав. Брякус дозволив йому їсти так, як зручно, проте Іван відказав, що навчиться.
Іван – чуйна людина, тому смерть любого тренера важко його вразила: «Іван заплющив очі. Крізь повіки пробилася сльоза і потекла по щоці». Він дуже щирий, відкритий, співчутливий. Окрім цього, найдужчий чоловік планети є гарним товаришем та другом, готовим швидко прийти на до
Серце Івана турбується не лише про себе, його вражають знущання з тварин, суспільна несправедливість та чимало інших важливих для людства проблем. Отже, Іван Сила у творі О. Гавроша наділений найкращими рисами, які він мав не лише від народження, а й розвивав у собі протягом усього життя.
Правильна самокритика - путь до змін в кращу сторону. Чи згодні ви з цим твердженням? З одного боку, воно вірне. Оцінка вчинків допомагає побачити і виправити недоліки. Але з іншого боку, надмірне захоплення критикою призводить до депресії, небажання що-небудь робити далі. Як знайти золоту середину? Самокритика притаманна кожній психічно здоровій людині. Не дарма відомий вчений Ілля Шевельов казав: «Відсутність самокритичності - нерідко моносімптом дурниці». По суті, це здатність людини адекватно оцінювати себе і свої дії, шукати і аналізувати помилки. Вона зачіпає поведінку і мислення.
Здорова самокритика не має нічого спільного з самоїдством і самознищенням. Ці якості несуть з собою руйнування особистості. Вони знижують самооцінку, викликають почуття сорому, провини. Самокритика ж - це адекватне сприйняття самого себе, своїх позитивних і негативних сторін.
Самокритика в психології - це погляд на себе через призму принципів, цінностей, переконань. Головне, щоб вони були своїми власними. Не намагайтеся дивитися на себе, керуючись переконаннями інших людей. Щонайменше це неправильно.
Подробнее - на -
Объяснение:
Объяснение:
Можна проаналізувати образ Івана Сили у такий б:
Іван Сила – видатна українська постать, важкоатлет, що був визнаний найдужчою людиною планети у минулому столітті. Цей чоловік утілює найкращі риси: благородство, щедрість, чесність, старанність.
По приїзду до міста Іван влаштовується вантажником на вокзал. І вже тут проявляє свою силу та талант: «Іван з легкістю взявся до праці, беручи на свої плечі вдвічі більше, ніж решта вантажників». Він – дужий від природи, має силу підіймати багато важкого та не стомлюватись.
Познайомившись з Брякусом у місті та ставши на шляху до слави, Іван не покинув роботи: «Попри грошову винагороду, яку Сила отримував за тренування, він не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою».Тобто окрім вищезгаданих позитивних рис, важкоатлет є ще й працьовитою людиною. Доктор його всіляко розвивав. Одного разу Іван потрапив у таку ситуацію: подали обід і поклали велику купу різноманітних виделок та ложок. Вдома, звичайно, чоловік так не харчувався, та й норм етикету не знав. Брякус дозволив йому їсти так, як зручно, проте Іван відказав, що навчиться.
Іван – чуйна людина, тому смерть любого тренера важко його вразила: «Іван заплющив очі. Крізь повіки пробилася сльоза і потекла по щоці». Він дуже щирий, відкритий, співчутливий. Окрім цього, найдужчий чоловік планети є гарним товаришем та другом, готовим швидко прийти на до
Серце Івана турбується не лише про себе, його вражають знущання з тварин, суспільна несправедливість та чимало інших важливих для людства проблем. Отже, Іван Сила у творі О. Гавроша наділений найкращими рисами, які він мав не лише від народження, а й розвивав у собі протягом усього життя.