Скдадіть паспорт твору. 4.ТЕСТИ(письмово)

«Притча про блудного сина»

1. Ознака характеру старшого сина:

а) впертість;

б) роздратованість;

в) врівноваженість;

г) байдужіть.

2. З якою метою молодший син прагнув вирушити у подорож? Щоб:

а) віднайти красуню-молодицю і одружитися з нею;

б) здобути квітку щастя;

в) багато чому навчитися;

г) побачити світ.

3. Через що батько відмовляв молодшому синові в мандрівці? Бо той:

а) не мав грошей;

б) повсякчас хворів;

в) не вмів нічого робити;

г) часто скаржився на погіршення стану здоров’я.

4. Фразеологізм, який використано у змісті легенди:

а) «подався світ за очі»;

б) «бути чи не бути»;

в) «щоб і комар носа не підточив»;

г) «пійматися на слизькому».

5. Яким видалося подорожуючому місто, куди він приїхав:

а) малолюдним;

б) старовинним;

в) напівзруйнованим;

г) веселим.

6. Молодшому синові було приємно почувати себе серед міського люду, бо вони вважали його:

а) найспритнішим у спортивних змаганнях;

в) найбагатшим, враховуючи його зовнішність і наявність грошей;

б) наймудрішим під час розв’язування важливих справ;

г) найсильнішим, оскільки він зміг подолати хижого звіра.

7. Залишившись без грошей, герой твору вирішив спочатку продати:

а) коня;

б) шовкову сорочку;

в) шапку;

г) вуздечку.

8. Не маючи жодної копійки, молодший син улаштувався працювати:

а) кухарем;

б) шевцем;

в) теслею;

г) свинопасом.

9. Голодуючи, перебуваючи в скруті, герой вагався в рішенні щодо повернення додому, бо:

а) соромився;

б) вважав це непристойним;

в) боявся старшого брата, що той його вижене з дому;

г) не хотів чути плітки людей.

10. Батько простив свого молодшого сина, оскільки той:

а) відпрацював гроші, які безразсудливо пропиячив;

б) покаявся перед ним;

в) допомагав жебракам;

г) був ще надто молодим.

11. За що старший син дорікав батькові? Бо старий:

а) з неповагою ставився до наймитів;

б) був жадним і хитрим;

в) з радістю прийняв блудного сина;

г) не дозволяв йому одружитися на бідній дівчині.

12. Письменник, у творчості якого використано сюжет про блудного сина:

а) І. Франко;

б) С. Васильченко;

в) М. Коцюбинський;

г) Т. Шевченко.

О. Стороженко «Скарб» план твору 1. Знайомство з родиною 2. Турботлива мама 3. Смерть батьків 4. Наймит і наймичка 5. Павлусь лежинь 6. Дружина Павлюся і його смерть  Цитатний план «Скарб» Олекса Стороженко 1) «Послав… Господь на втіху одного тільки синка — Павлусем звали». 2) «Доріс Павлусь до парубка». 3) «…Як Бог милосердний пошле йому щастя, то без нас житиме не лучче…» 4) «…Занедужала небога (мати) та й померла. За нею вслід батько ноги простяг…» 5) «Наймичка доглядала за Павлусем, як рідна мати». 6) «Раз на Зелені свята зібралось парубоцтво шукати скарба». 7) «Павлусь розпластався на перині і хропе на всю хату». 8) «Розказують люди, що часом скарби і самі вилазять на верх землі». 9) «…До Павлусевої хати, розмахали хорта й шпурнули у вікно». 10) «…Позбирав наймит гарненько дукати і сховав їх у скриню». 11) «Щаслива нитка до смерті не вірвалась Павлусеві». 12) «Що таке на світі щастя?»Джерело: http://dovidka.biz.ua/o-storozhenko-skarb-plan/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

самого початку автор визначає головного героя свого твору, яким він не тільки розпочав нову українську літературу, а й голосно за­явив, що є такий народ — українці. Народ, який має власну історію і звичаї, народ без своєї країни, як і переможені греками троянці, народ, який вміє не тільки жартувати та святкувати, але й зможе захистити свою честь. В «Енеїді» письменник не тільки критику­вав сучасність, але й уславлював колишніх волелюбних лицарів українських степів — козаків, усі риси яких були втілені в образі Енея — ватажка троянсько-козацького війська.Моє ставлення до Енея, як, мабуть, і ставлення автора, не однако­ве. Його дії та вчинки не завжди відповідають морально-етичному кодексу козаків. І хоча, як мені здалося, письменник у будь-якій ситуації симпатизує героєві, я не завжди поділяю його точку зору. Звичайно, викликає симпатію життєрадісність та завзятість Енея, але ж постійне пияцтво, бенкетування й те, що герой ніколи не ду­має про завтрашній день, викликає осуд.Однак, Еней у Котляревського не всюди однаковий: спочатку це шибайголова і веселун, що любить випити та попоїсти, але далі все біль­ше звучать серйозні ноти. Тут, напевно, дається взнаки те, що твір писався багато років і письменник дещо переглянув свою позицію.Отже, спочатку Еней, хоча й «хлопець хоч куди козак», але по­водиться зовсім не по-козацьки: п’є, бенкетує, дає хабарі, звабляє жінок. Письменник нічим не прикрашає цей образ: він «ласкавий, гарний, і проворний, і гострий, як на бритві сталь», але може упити­ся так, що не встоїть на ногах («Енея ледве повели»), у Дідони «му­тив, як на селі москаль!». Мені здається, що це не дуже приваблива характеристика, тим більше для козацького ватажка:Енея заболіли ноги,Не чув ні рук, ні голови;Напали з хмелю перелоги,Опухли очі, як в сови.Але неодноразово письменник нагадує читачеві про велике май­бутнє Енея:Еней збудує сильне царство І заведе своє там панство:Не малий буде він панок.І крок за кроком герой іде до своєї мети, поступово змінюю­чись та перетворюючись на справжнього козака. Про це свідчить вже те, що, прибувши до Латинії, він примушує підлеглих вчити латинську мову. Тут вже слід замислитися, що не такий простий цей Еней і не одне пияцтво в нього на думці, раз знає, що, потрапи­вши до чужого народу, треба вивчити його звичаї та мову.

Подробнее: ВЛАСНІ РОЗДУМИ ПРО ВЧИНКИ І ХАРАКТЕР ЕНЕЯ ПІСЛЯ ПРОЧИТАННЯ «ЕНЕЇДИ» І. КОТЛЯРЕВСЬКОГО - 9 клас <!--if(Українська мова та література)-->- Українська мова та література<!--endif--> - Сочинения | ЕГЭ http://allcompositions.at.ua/publ/22-1-0-1614#ixzz403grprCg