Що бачить і чого чекає молода людина(десятикласник\ десятикласниця) в україні 21 століття? твір роздум відштовхуючись від слів т.шевченка : " я не нездужаю нівроку а щось такеє бачить око і серце жде чогось.." будь і
Україна знаходиться в тому періоді,коли люди не знають що чекати завтра.Раніше в людей була мета,бажаня.Вони хотіли досягти чогось більшого ніж в них є,чогось нового.Вони бородись за свою мрію,бажання.Війни,битви - це все говорить про те,що люди боролись за своє майбутнє. А що ми бачимо зараз? Зараз ми жевемо і не знаємо чого чекати.В нас начебто все є:телефони,комп"ютери,гроші,машини,шикарні будинки,колись цього не було.В нас є все,що ми можемо бажати.Але в нас немає впевненості в майбутньому.Ми вчимось в школі,вчимось кожен день,не все в нас получається,але ми стараємось.Але чи можеш ти бути в певненим,що після закінчення навчання в школі чи в вишому навчальному закладі,ти будеш задоволений своєю роботою?Та взагалі,ти впевнений,що матимеш хоч якусь роботу? На мою думку,хоч минулі часи були важкі й жорстокі,але люди мали якусь вірю,надію,бажання.А наш час,розвинений період,ми маємо все,та одночасно не маємо нічого.Ми маємо прогресивну науку,техніку,але не маємо фахівців,немає місць роботи.В наш час,розумних людей,загубили за грошима.Це дуже сумна сторінка в історії України.Я не думаю,що наші предки воювали ща нас,щоб ми через становище своєї Батьківщини,виїхали за кордон шукати кращого життя!
А що ми бачимо зараз?
Зараз ми жевемо і не знаємо чого чекати.В нас начебто все є:телефони,комп"ютери,гроші,машини,шикарні будинки,колись цього не було.В нас є все,що ми можемо бажати.Але в нас немає впевненості в майбутньому.Ми вчимось в школі,вчимось кожен день,не все в нас получається,але ми стараємось.Але чи можеш ти бути в певненим,що після закінчення навчання в школі чи в вишому навчальному закладі,ти будеш задоволений своєю роботою?Та взагалі,ти впевнений,що матимеш хоч якусь роботу?
На мою думку,хоч минулі часи були важкі й жорстокі,але люди мали якусь вірю,надію,бажання.А наш час,розвинений період,ми маємо все,та одночасно не маємо нічого.Ми маємо прогресивну науку,техніку,але не маємо фахівців,немає місць роботи.В наш час,розумних людей,загубили за грошима.Це дуже сумна сторінка в історії України.Я не думаю,що наші предки воювали ща нас,щоб ми через становище своєї Батьківщини,виїхали за кордон шукати кращого життя!