Самостійна робота за змістом повісті Ю. Вииничука «Місце для дракона»
1. Про що були сни князя люботинського?
2. «...Затіе, було, собор будувати, уже й підвалини закладуть, і раптом.» Як далі діе князь люботинський?
3. Ким був пустельник до того, як усамітнитися?
4. Чому пустельник довго відмовлявся вчити дракона грамоти?
5. Про що пустельник дракона перед самою свосю смертю?
6. Як князь досяг того, що дракон погодився на посдинок із лицарем?
7. Чому лицар Лаврін не міг завдати по драконові вирішального удару мечем ?
8. «Якби я міг, то з великою насолодою розчерепив би вам оцим келепом голову». Що так розгнівало лищаря Лавріна?
9. Чим небезпечні такі люди, як князь люботинський?
10. Напишіть кількома реченнями свої міркування про те, шщо втрачає варод. коли гине талановитий поет.
І саме завдяки уяві у людини з’являються мрії. Спочатку, вони зовсім прості і легкоздійсненні. Потім людина починає рости і пізнавати світ, розставляти пріоритети та вподобання. А разом з людиною ростуть і її мрії. Вони стають ширшими та конкретнішими. Їх кількість неодмінно зростає. Деякі з цих мрій стають цілями, яких людина прагне досягнути в своєму житті,а інші так і залишаються мріями, через свою нездійсненність.
Знайомлячись з поезіями Л. Костенко, я й сама замислилася над тим, що ж таке – людські крила. На мій погляд, такі крила є у кожного з нас, і чим доросліше стає людина, тим більше розкриваються її крила, але їх треба відчувати, ними треба вміти користуватися. Та для чого ж людині крила, якщо вона не літає? Крила ці – можливість піднятися якщо не над землею, то духовно. Крила людські – це прагнення та бажання, наполегливість і цілеспрямованість у будь-якій справі. І кожен з нас повинен використовувати крила для самопізнання і самоствердження, для подолання життєвих труднощів і розвитку кращих душевних якостей.