Самостійна робота «Прийменник та сполучник»
1. Списати, знявши риску.
Незалежно/ від, згідно/з, під/час, відповідно/до, з/понад, із/за, з/під, з/попід, з/поміж, з/посеред, з/поза, з/за, в/наслідок, по/при, не/зважаючи на, за/для, за/ради, по/серед, по/руч, в/наслідок.
2. Списати, знявши риску та надписавши, до якої частини мови належть кожне слово
1.Навесні веселі струмочки зграйками біжать із/під снігу. 2.По/серед ночі до/в/кола зненацька сяйнуло дивовижне видовище. 3.З/під старої, ще торішньої трави визирає на світ фіолетове пролісеня. 4.Десять днів тривали народні гуляння під/час свята врожаю.

3. Відредагувати словосполучення та записати їх.

Говорити на українській мові, згідно наказу, не прийшов із-за хвороби, їхати на автобусі, скучати по дітям, без чверті сім годин по течії, підручник по фізиці,

4. Скласти речення з поданими сполучниками й однозвучними з ними сполученнями.
Проте – про те, якже – як же, якщо – як що, щоб – що б.
5. Скласти речення, в яких подані слова виступали б то як прийменники, то як прислівники чи іменники.
Коло, круг, збоку, назустріч (на зустріч), край, близько.
6. Списати речення, підкресливши сполучники, визначивши розряд.
- Як парость виноградної лози плекайте мову.
- Стали спускатися в темний яр, аби сховатися від пекучого сонця.
- Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує.
- Стара верба від старості зомліла й забула, що сказав їй водяник.
- У змаганнях ти обов’язково переможеш, якщо до мети йтимеш упевнено.
- Якби було десять рук, усім би робота знайшлася.
ДО ТЬ БУДЬ-ЛАСКА!

Своєю славетною збіркою "Кобзар" він започаткував нову епоху не тільки в історії української літератури, а й у духовності. Ця людина завжди служила правді і боролася за щасливе майбутнє свого народу. І зброєю у цій боротьбі поет зробив слово. І дійсно, на той час процес становлення нової української літератури відбувався одночасно із процесом розвитку науки і культури. Він був основоположником критичного реалізму і в українському образотворчому мистецтві.
І в своїх безсмертних поезіях, і живописних полотнах Шевченко пропагував світлі ідеали свободи, рівності. Закликав народ до боротьби проти усіх гнобителів простому люду конкретний шлях цієї боротьби, цим самим впливаючи на розвиток історії, культури і мистецтва.

«Маруся» Григорій Квітка-Основ’яненко історія написання Джерела для написання повісті «Маруся» • Дійсність українського села ХVІІІ — початку ХІХ ст. • Народна творчість: українські балади, ліричні, весільні пісні, фольклорні мотиви (любові, розлуки, смерті закоханих). Від народної поезії — образність повісті, від казки й переказу — її розповідний стиль. • Герої твору «писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування». • Майстерність у виписуванні українських краєвидів у повісті. Історія створення повісті «Маруся» Повість надрукована повністю у 1834 році у книжці «Малоросійських повістей…». Вона стала першим і найпопулярнішим твором серед сентиментальних повістей Квітки. «Маруся» була написана як аргумент того, що українською мовою можна описати глибокий і складний світ людських почуттів і філософських переконань. Над текстом повісті письменник працював багато — як ні над одним зі своїх творів. Переробляв окремі місця, додавав чи змінював епізоди, портрети й пейзажі, шліфував мову. Дуже згодилися давні й нові записи прислів’їв, приказок, весільних пісень, похоронних голосінь. Надто хвилювався Григорій Федорович за долю своєї «Марусі», як її сприйме читач? Чи не знайдуться хулителі й недоброзичливці, які почнуть кепкування з нашої мови? Адже багато хто з «учених» та «освічених» вважав, що українською мовою крім лайки й жартів, нічого не можна створити. Та побоювання_автора були марні: повість справила велике враження на читача з народу і передової інтелігенції. Перекладена самим автором російською мовою і надрукована в журналі «Современник», вона і в Росії користувалася великою популярністю.