Тема: зображення гуманного ставлення до полонених німців, які відбудовували зруйноване місто (взаємостосунки Фрідріха з дітьми, самотніми жінками).
Ідея: засудження війни, жорстокості; уславлення гуманізму, чуйності, доброти.
Основна думка: ненависть, зневажливе ставлення до полонених німців змінюється на доброту, чуйність, співпереживання, бо простий німець – заручник фашизму.
Композиція. Експозиція: полонені німці зводили будинки. Зав’язка: ставлення Фрідріха до українських дітей, жінок-вдів. Кульмінація: хвороба, а потім самогубство Фрідріха. Розв’язка: знайдена в стіні квартири фотокартка з двома дівчатками – згадка про полоненого німця.
Сюжет. Полонені німці зводили будинки у зруйнованому ними місті. Серед німців привертав увагу дітей і жінок Фрідріх. Він розкопав невеличку клумбу, обгородив її і посіяв нагідки. Діти знищили цю клумбу і на її місці поставили хрест, зроблений з паличок і зв’язаний травою. Жінки із співчуттям ставилися до полонених. Фрідріх співав дітям, жінкам виробляв із шматків цегли прикраси. Тяжко захворівши, Фрідріх покінчив життя самогубством. Як згадка про нього, на вулиці у зимову пору розцвів нагідок, а у стіні будинку, який зводили полонені німці, в рукавиці була знайдена фотокартка з двома дівчатками. Вона належала Фрідріху.
Українські степи – це нескінченне, що колишеться на вітрі море випалених під палючим сонцем трав і пряних квітів, це безкрайній простір, це відчуття суцільної нескінченності простору й часу, це почуття абсолютної волі. Все це ж можна сказати й про море – любимейшей стихії А. Айвазовского. От чому на своїй картині «Обоз чумаків» він з’єднав море й степ
Чумаки – це люди, промисел яких полягав у тому, щоб зібрати обоз із декількох возів, запряжених волами, і відправитися в Крим, де в той час добувалася сіль. Тоді це був дуже коштовний товар, буквально на вагу золота. Поїздка була непростий, сполученої з небезпеками й природними нещастями
У такі поїздки відправлялися тільки відважні, досвідчені люди, що вміли й визначати погоду по прикметах, і дорогу – по зірках. Недарма по – українському знамените скупчення зірок Чумацький Шлях називається «Чумацький Шлях».
От і на картині И. Айвазовского ми бачимо обоз чумаків у шляху. У картини відсутній композиційний центр як такий – це зроблено навмисно, щоб показати глядачеві нескінченну дорогу, по якій ідуть чумаки. Можна побачити звивисту ґрунтову дорогу в степу, що уже ними переборена, але ж скільки ще їм треба буде пройти! Обоз тільки – тільки почав в’їжджати на пагорок так, що його «хвіст» навіть і не видно, тому глядачеві картини важко представити довжина самого обозу. Можна розглянути лише фігури трьох чумаків, особливо чітко – першу
Це варта на весь зріст дівчина в національному українському одязі. Вона коштує, обернувшись назад, на пройдений шлях: чи те відміряє, скільки пройшов обоз, чи те орієнтується в часі по заходу сонця. Звичайно, чумаками були тільки чоловіка, але художникові, напевно, хотілося додати картині жіноче, ліричне почало
Художник недарма вибрав для своєї картини час заходу: сідаюче сонце по^ – особливому підкреслює красу української природи, який звичайно властиве буйство фарб. Але в променях заходу ці фарби виглядають по – іншому, приглушеннее, так щоб море, намальоване на картині в лівому куті, зливалося зі степом. Колоритні українські будиночки й млини тільки додають ліричності в загальну атмосферу цього полотна
ответ: Жанр: новела.
Тема: зображення гуманного ставлення до полонених німців, які відбудовували зруйноване місто (взаємостосунки Фрідріха з дітьми, самотніми жінками).
Ідея: засудження війни, жорстокості; уславлення гуманізму, чуйності, доброти.
Основна думка: ненависть, зневажливе ставлення до полонених німців змінюється на доброту, чуйність, співпереживання, бо простий німець – заручник фашизму.
Композиція. Експозиція: полонені німці зводили будинки. Зав’язка: ставлення Фрідріха до українських дітей, жінок-вдів. Кульмінація: хвороба, а потім самогубство Фрідріха. Розв’язка: знайдена в стіні квартири фотокартка з двома дівчатками – згадка про полоненого німця.
Сюжет. Полонені німці зводили будинки у зруйнованому ними місті. Серед німців привертав увагу дітей і жінок Фрідріх. Він розкопав невеличку клумбу, обгородив її і посіяв нагідки. Діти знищили цю клумбу і на її місці поставили хрест, зроблений з паличок і зв’язаний травою. Жінки із співчуттям ставилися до полонених. Фрідріх співав дітям, жінкам виробляв із шматків цегли прикраси. Тяжко захворівши, Фрідріх покінчив життя самогубством. Як згадка про нього, на вулиці у зимову пору розцвів нагідок, а у стіні будинку, який зводили полонені німці, в рукавиці була знайдена фотокартка з двома дівчатками. Вона належала Фрідріху.
Объяснение:
Чумаки – це люди, промисел яких полягав у тому, щоб зібрати обоз із декількох возів, запряжених волами, і відправитися в Крим, де в той час добувалася сіль. Тоді це був дуже коштовний товар, буквально на вагу золота. Поїздка була непростий, сполученої з небезпеками й природними нещастями
У такі поїздки відправлялися тільки відважні, досвідчені люди, що вміли й визначати погоду по прикметах, і дорогу – по зірках. Недарма по – українському знамените скупчення зірок Чумацький Шлях називається «Чумацький Шлях».
От і на картині И. Айвазовского ми бачимо обоз чумаків у шляху. У картини відсутній композиційний центр як такий – це зроблено навмисно, щоб показати глядачеві нескінченну дорогу, по якій ідуть чумаки. Можна побачити звивисту ґрунтову дорогу в степу, що уже ними переборена, але ж скільки ще їм треба буде пройти! Обоз тільки – тільки почав в’їжджати на пагорок так, що його «хвіст» навіть і не видно, тому глядачеві картини важко представити довжина самого обозу. Можна розглянути лише фігури трьох чумаків, особливо чітко – першу
Це варта на весь зріст дівчина в національному українському одязі. Вона коштує, обернувшись назад, на пройдений шлях: чи те відміряє, скільки пройшов обоз, чи те орієнтується в часі по заходу сонця. Звичайно, чумаками були тільки чоловіка, але художникові, напевно, хотілося додати картині жіноче, ліричне почало
Художник недарма вибрав для своєї картини час заходу: сідаюче сонце по^ – особливому підкреслює красу української природи, який звичайно властиве буйство фарб. Але в променях заходу ці фарби виглядають по – іншому, приглушеннее, так щоб море, намальоване на картині в лівому куті, зливалося зі степом. Колоритні українські будиночки й млини тільки додають ліричності в загальну атмосферу цього полотна