Іван Брюховецький - людина, для якої інтереси народу відходять на 3 план, коли справа стосується вигоди. Він не бачить нічого жалюгідного в тому, що обманом здобуває собі булаву, а точніше - підкупом запорожців-п'яниць. Притворюючись немічною простою людиною, він підкорює симпатію народу, адже прийшов у простій одежі, а говорить ще й по-простому. Так, він здобув владу, але відчувши за собою волю одразу ж розправляється з козаками, принижує їхні права. Та що казати, Брюховецький закінчив, як і вимагалося - жалюгідною смертю. Яким Сомко повна протилежність Брюховецького - це чуйна, добра, віддана, впевнена у собі людина, яка не нехтує інтересами свого народу. Він готовий пожертвувати своїм добром, лише б тільки мати змогу покращити життя народу. Та народ не підтримав гетьмана. Його закували, але смерть він зустрів з гідністю, навіть до самої страти переживав за свій народ. Така відданість розчулила навіть бувалого козака-характерника Кирила Тура. Тому віддати життя за свій народ - є життєвим кредо Якима Сомка, що симпатизує читачам і нині, а за зраду свого народу потрібно очікувати надзвичайно високу плату, що довів Іван Брюховецький.
1. У романі "Чорна рада" є дві сюжетні лінії: політична і любовна.
2. Роман "Чорна рада" - перший україномовний історичний роман-хроніка в українській літературі.
3. Усі персонажі умовно поділяються на дві групи: історичні та вигадані.
4. Роман складається з 18 частин.
5. Пантелеймон Куліш працював над романом 14 років, з 1843 по 1857 роки.
6. Твір побачив світ українською мовою через 12 років після написання.
7. Роман має підзаголовок "Роман-хроніка 1663 року".
8. Тарас Шевченко прочитавши "Чорну раду", був надзвичайно вражений твором і написав листа подяки Кулішу.
9. Задум написати цей твір виник під впливом літописів Григорія Граб'янки й Самовидця.
10. Події в романі зображують добу Руїни, після смерті Богдана Хмельницького.
Відповідь:
Іван Брюховецький - людина, для якої інтереси народу відходять на 3 план, коли справа стосується вигоди. Він не бачить нічого жалюгідного в тому, що обманом здобуває собі булаву, а точніше - підкупом запорожців-п'яниць. Притворюючись немічною простою людиною, він підкорює симпатію народу, адже прийшов у простій одежі, а говорить ще й по-простому. Так, він здобув владу, але відчувши за собою волю одразу ж розправляється з козаками, принижує їхні права. Та що казати, Брюховецький закінчив, як і вимагалося - жалюгідною смертю. Яким Сомко повна протилежність Брюховецького - це чуйна, добра, віддана, впевнена у собі людина, яка не нехтує інтересами свого народу. Він готовий пожертвувати своїм добром, лише б тільки мати змогу покращити життя народу. Та народ не підтримав гетьмана. Його закували, але смерть він зустрів з гідністю, навіть до самої страти переживав за свій народ. Така відданість розчулила навіть бувалого козака-характерника Кирила Тура. Тому віддати життя за свій народ - є життєвим кредо Якима Сомка, що симпатизує читачам і нині, а за зраду свого народу потрібно очікувати надзвичайно високу плату, що довів Іван Брюховецький.
Пояснення: