Аналіз новели “Іmpromtu phantasie” стане в нагоді кожному десятикласникові при підготовці до уроку чи контрольної роботи. Тут викладено основне, що потрібно знати школяреві після прочитання твору. Занотуйте в зошит його тему, ідею та основну проблематику, аби краще орієнтуватися у відмінностях різних творів Ольги Кобилянської.
Зроблене багато років тому дослідження біографії письменниці переконує, що «певну автобіографічну (тут – “музичну”) інформацію в художній прозі Ольги Кобилянської не можуть суттєво доповнити ані її щоденник, ані її листи, ні автобіографії».
Саме з творів письменниці здогадуємось: її покликанням і мрією була музика, її улюбленим композитором був Ф. Шопен. Вона хотіла бути музикантом. Піаністкою. Перешкодою став брак коштів.
Однак очевидно: Кобилянська відчувала душевну спорідненість з Шопеном. Його музика була їй внутрішньо близька. І не тільки їй, а й іншим модерністам. Шопен (1810–1849), можна сказати, фізично належав першій половині ХІХ століття, а духовно другій половині, сучасному життю О. Кобилянської.
Так, з «Impromtu phantasie» Шопена Експромт», назву «Фанзазія» твір отримав по смерті музиканта) пов’язаний перший музичний епізод у прозі Кобилянської, перша вербалізація інструментального твору та його впливу на письменницю. Ідеться про повість «Людина». З цим музичним твором пов’язані і твори, про які ми говоримо сьогодні. Літературознавці називають ці твори «музичними» або «симфонічними».
Тема: Роздуми про мистецтво і його роль у житті людини, значення для формування духовності.
Свій твір «Impromtu phantasie» Ольга Кобилянська означує як нарис, таким чином, можливо, наголошує на певному його автобіографізмі, адже за визначенням ця жанрова форма належить швидше до публіцистичного стилю і, попри позбавленість чіткої та завершеної фабули, яка часто носить фрагментарний характер, передбачає зображення дійсних фактів, подій та конкретних людей. Зважаючи на глибокий ліризм твору, наповненість його засобами музичного мистецтва, його можна визначити як художній нарис).
Розповідь веде героїня, яка згадує «минулі літа і одну людину, яка була іще дитиною». Оповідачка надзвичайно чітко, до найменших деталей описує характер та зовнішні ознаки дитини: «ніжна, вразлива, немов мімоза, з сумовитими очима…». Попри те, що героїня говорить про маленьку людину в третій особі, з таких живих, ясних спогадів зрозуміло, що вона згадує себе в дитинстві. Силою, яка спричиняє бурю спогадів, психологічний вир в душі героїні, стають «торжественні, поважні звуки дзвонів».
Смілива, не терпить упокорення та приниження, має тонку душевну організацію; відчуває навколишній світ у тонах і барвах.
У віці 10 років, коли молодий аристократ налаштовував фортепіано і передбачав щасливе творче майбутнє дівчини, яке, як ми бачимо, не справдилось. Дитячі спогади весь час живуть в ній, вона не уявляє життя без музики, яка будить у ній дивовижні почуття).
Таке асоціативне сприймання музики було і в О. Кобилянської.
Природа, подібно до музику, тонко впливає на дівчину. Ці дві стихії – музика і природа – поєднуючись, зливаються в одну барву; вони захоплюють героїну, хвилюють, будять багату гаму відчуттів.
Зрозуміло, що авторка надає значного смислового навантаження звуковому образу, адже він генерує подальше розгортання сюжету художнього твору.
Музика для героїні О. Кобилянської найдосконаліший засіб вираження переживань, страждань, поривань і прагнень, коли для вираження почуттів бракує слів.
Мета уроку: дати характеристику хлопчику Сашку та його товаришеві вовку Сіроманцю за повістю М.Вінграновського «Сіроманець». Розвивати мислення та мовлення учнів; виховувати повагу та любов до природи, кращі людські риси характеру.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: мультимедійний проектор; повість М.Вінграновського «Сіроманець»; наукова література, де вміщено інформацію про вовків.
Не такий вовк страшний, як його малюють.
Вовка боятися – в ліс не ходити.
(Народна творчість).
Хід уроку.
1. Повідомлення теми уроку. Діти, ви прочитали повість Миколи Вінграновського «Сіроманець», знайомі із сюжетом твору. Сьогодні ми поговоримо про головних героїв –хлопчика Сашка та його товариша вовка Сіроманця. Спробуємо зрозуміти поведінку хлопчика відносно вовків – хижаків, яких ми, зазвичай, боїмося. Охарактеризуємо вчинки хлопця відносно Сіроманця, а також дамо характеристику самому Сашкові.
2. Твір «Сіроманець» – це повість. Пригадаємо визначення повісті.
Повість – великий розповідний прозовий твір, у якому широко змальовано життя одного або кількох героїв протягом тривалого або важливого за подіями проміжку часу.
• Яку повість ви читали на уроках української літератури в 5 класі?
• «Повість минулих літ».
• Що ви знаєте про вовків? (Двоє учнів розповідають про вовків, використовуючи наочність).
• Епіграф нашого уроку написаний на дошці. (Зачитати). Як ви розумієте цей народний вислів?
• Про кого іде мова в цих загадках?
Ой за лісом, за пролісом коні іржуть, а додому не ідуть.
(Вовки).
Сам собі у пітьмі світить,
Щоби з’їсти когось – мітить.
(Вовк).
По полю гасає, овечок хапає і нас лякає.
(Вовк).
Перегляд слайдів на проекторі. (Різновидності вовків.)
• Назвати героїв повісті. ( Сіроманець,Сашко, Олександр Степанович, Василь Чепіжний, Надія Петрівна - вчителька, Галя Грушецька – однокласниця, Шевчук, Побігайло, сторожиха баба Маня, Андрійко Лях, батько – Петро Лях.
-
• З чого видно, що тварини відчувають добрих і лихих людей, ставляться до них по-різному?
• Який художній твір із світової літератури розповідає про хлопчика, який не боявся хижих звірів, а, навпаки, дружив із ними?
• Як Сіроманець поневірявся на чужині в снігах? Що ви відчували, читаючи цей фрагмент повісті?
• Чим Андрійко близький до Сашка?
• Чим близький вам Сашко? Які риси характеру хлопця ви можете назвати (любить тварин,добрий, чуйний, лагідний, товариський, завжди прийде на до т. ін.).
• Чи всі вчинки Сашка ви схвалюєте? Зараз ми з вами поміркуємо більш реально. Діти, ви бачили вовків? Ви боїтеся цих тварин? Подивимося на епіграф нашого уроку. (Читання епіграфа). Ці висловлювання оптимістичні, закликають нас не боятися хижих звірів. Але люди, все ж таки, бояться вовків. Тому що людина не може розуміти, що у вовка на думці. Є такий народний вислів: «Вовк по-вовчому і думає».
• Повернемося до мого останнього запитання, пригадаємо зустріч у лісі Сашка з вовком. Ст.249, коли Сашко подумав, що стоїть теля, а то був вовк. «Рука Сашка завмерла», «Сашко задерев’янів», «Сашко потроху відторопів, прийшов до тями». Про що говорять ці слова з тексту? Так, хлопчик злякався, адже він не знав, як поведе себе вовк. І вчителька Надія Петрівна його застерігала.
• Так яких вчинків Сашка ви не схвалюєте? Де він ризикує? (Ходить з ним по лісу, лягає в яму разом із вовком, розрізає мотузки, якими був зв’язаний вовк і т.ін.). І тому ми повинні поважати тварин, не знищувати їх, не ображати, не дратувати не зачіпати. І все ж таки – бути обережними.
• Завершіть прислів’я: «Скільки вовка не годуй…». Хто ці слова із прислів’я сказав у тексті твору? (В.Чепіжний, ст.270). Чи можна так сказати про Сіроманця? Чому?
• Є багато народних висловів про вовка. У вас на партах незавершені прислів’я про вовка, завершіть їх. (Робота у парах).
Отже, діти, повертаючись до епіграфа нашого уроку, ми можемо зробити такі висновки, що всі звірі, які заселяють нашу планету, мають право на життя і ми повинні любити природу, звірів, навіть хижих, допомагати їм, як це роблять єгері в лісах, кладуть їжу звірям у годівниці, особливо взимку.
Але обережними в поводженні з тваринами ви повинні бути завжди, чи то свійські, чи то хижі тварини, тому що повадки тварин часто бувають нам не зрозумілими, їх не можна передбачити. Звір може напасти, коли відчуває небезпеку з боку людини, або щось може роздратувати. А також хвора на сказ тварина. Чули такий народний вислів «Береженого й Бог береже». Але майте на увазі, люди часто теж бувають лихими, а тому теж не можна довірятися незнайомій людині.
Аналіз новели “Іmpromtu phantasie” стане в нагоді кожному десятикласникові при підготовці до уроку чи контрольної роботи. Тут викладено основне, що потрібно знати школяреві після прочитання твору. Занотуйте в зошит його тему, ідею та основну проблематику, аби краще орієнтуватися у відмінностях різних творів Ольги Кобилянської.
Зроблене багато років тому дослідження біографії письменниці переконує, що «певну автобіографічну (тут – “музичну”) інформацію в художній прозі Ольги Кобилянської не можуть суттєво доповнити ані її щоденник, ані її листи, ні автобіографії».
Саме з творів письменниці здогадуємось: її покликанням і мрією була музика, її улюбленим композитором був Ф. Шопен. Вона хотіла бути музикантом. Піаністкою. Перешкодою став брак коштів.
Однак очевидно: Кобилянська відчувала душевну спорідненість з Шопеном. Його музика була їй внутрішньо близька. І не тільки їй, а й іншим модерністам. Шопен (1810–1849), можна сказати, фізично належав першій половині ХІХ століття, а духовно другій половині, сучасному життю О. Кобилянської.
Так, з «Impromtu phantasie» Шопена Експромт», назву «Фанзазія» твір отримав по смерті музиканта) пов’язаний перший музичний епізод у прозі Кобилянської, перша вербалізація інструментального твору та його впливу на письменницю. Ідеться про повість «Людина». З цим музичним твором пов’язані і твори, про які ми говоримо сьогодні. Літературознавці називають ці твори «музичними» або «симфонічними».
Тема: Роздуми про мистецтво і його роль у житті людини, значення для формування духовності.
Свій твір «Impromtu phantasie» Ольга Кобилянська означує як нарис, таким чином, можливо, наголошує на певному його автобіографізмі, адже за визначенням ця жанрова форма належить швидше до публіцистичного стилю і, попри позбавленість чіткої та завершеної фабули, яка часто носить фрагментарний характер, передбачає зображення дійсних фактів, подій та конкретних людей. Зважаючи на глибокий ліризм твору, наповненість його засобами музичного мистецтва, його можна визначити як художній нарис).
Розповідь веде героїня, яка згадує «минулі літа і одну людину, яка була іще дитиною». Оповідачка надзвичайно чітко, до найменших деталей описує характер та зовнішні ознаки дитини: «ніжна, вразлива, немов мімоза, з сумовитими очима…». Попри те, що героїня говорить про маленьку людину в третій особі, з таких живих, ясних спогадів зрозуміло, що вона згадує себе в дитинстві. Силою, яка спричиняє бурю спогадів, психологічний вир в душі героїні, стають «торжественні, поважні звуки дзвонів».
Смілива, не терпить упокорення та приниження, має тонку душевну організацію; відчуває навколишній світ у тонах і барвах.
У віці 10 років, коли молодий аристократ налаштовував фортепіано і передбачав щасливе творче майбутнє дівчини, яке, як ми бачимо, не справдилось. Дитячі спогади весь час живуть в ній, вона не уявляє життя без музики, яка будить у ній дивовижні почуття).
Таке асоціативне сприймання музики було і в О. Кобилянської.
Природа, подібно до музику, тонко впливає на дівчину. Ці дві стихії – музика і природа – поєднуючись, зливаються в одну барву; вони захоплюють героїну, хвилюють, будять багату гаму відчуттів.
Зрозуміло, що авторка надає значного смислового навантаження звуковому образу, адже він генерує подальше розгортання сюжету художнього твору.
Музика для героїні О. Кобилянської найдосконаліший засіб вираження переживань, страждань, поривань і прагнень, коли для вираження почуттів бракує слів.
Объяснение:
Дружба Сашка із Сіроманцем
Мета уроку: дати характеристику хлопчику Сашку та його товаришеві вовку Сіроманцю за повістю М.Вінграновського «Сіроманець». Розвивати мислення та мовлення учнів; виховувати повагу та любов до природи, кращі людські риси характеру.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: мультимедійний проектор; повість М.Вінграновського «Сіроманець»; наукова література, де вміщено інформацію про вовків.
Не такий вовк страшний, як його малюють.
Вовка боятися – в ліс не ходити.
(Народна творчість).
Хід уроку.
1. Повідомлення теми уроку. Діти, ви прочитали повість Миколи Вінграновського «Сіроманець», знайомі із сюжетом твору. Сьогодні ми поговоримо про головних героїв –хлопчика Сашка та його товариша вовка Сіроманця. Спробуємо зрозуміти поведінку хлопчика відносно вовків – хижаків, яких ми, зазвичай, боїмося. Охарактеризуємо вчинки хлопця відносно Сіроманця, а також дамо характеристику самому Сашкові.
2. Твір «Сіроманець» – це повість. Пригадаємо визначення повісті.
Повість – великий розповідний прозовий твір, у якому широко змальовано життя одного або кількох героїв протягом тривалого або важливого за подіями проміжку часу.
• Яку повість ви читали на уроках української літератури в 5 класі?
• «Повість минулих літ».
• Що ви знаєте про вовків? (Двоє учнів розповідають про вовків, використовуючи наочність).
• Епіграф нашого уроку написаний на дошці. (Зачитати). Як ви розумієте цей народний вислів?
• Про кого іде мова в цих загадках?
Ой за лісом, за пролісом коні іржуть, а додому не ідуть.
(Вовки).
Сам собі у пітьмі світить,
Щоби з’їсти когось – мітить.
(Вовк).
По полю гасає, овечок хапає і нас лякає.
(Вовк).
Перегляд слайдів на проекторі. (Різновидності вовків.)
• Назвати героїв повісті. ( Сіроманець,Сашко, Олександр Степанович, Василь Чепіжний, Надія Петрівна - вчителька, Галя Грушецька – однокласниця, Шевчук, Побігайло, сторожиха баба Маня, Андрійко Лях, батько – Петро Лях.
-
• З чого видно, що тварини відчувають добрих і лихих людей, ставляться до них по-різному?
• Який художній твір із світової літератури розповідає про хлопчика, який не боявся хижих звірів, а, навпаки, дружив із ними?
• Як Сіроманець поневірявся на чужині в снігах? Що ви відчували, читаючи цей фрагмент повісті?
• Чим Андрійко близький до Сашка?
• Чим близький вам Сашко? Які риси характеру хлопця ви можете назвати (любить тварин,добрий, чуйний, лагідний, товариський, завжди прийде на до т. ін.).
• Чи всі вчинки Сашка ви схвалюєте? Зараз ми з вами поміркуємо більш реально. Діти, ви бачили вовків? Ви боїтеся цих тварин? Подивимося на епіграф нашого уроку. (Читання епіграфа). Ці висловлювання оптимістичні, закликають нас не боятися хижих звірів. Але люди, все ж таки, бояться вовків. Тому що людина не може розуміти, що у вовка на думці. Є такий народний вислів: «Вовк по-вовчому і думає».
• Повернемося до мого останнього запитання, пригадаємо зустріч у лісі Сашка з вовком. Ст.249, коли Сашко подумав, що стоїть теля, а то був вовк. «Рука Сашка завмерла», «Сашко задерев’янів», «Сашко потроху відторопів, прийшов до тями». Про що говорять ці слова з тексту? Так, хлопчик злякався, адже він не знав, як поведе себе вовк. І вчителька Надія Петрівна його застерігала.
• Так яких вчинків Сашка ви не схвалюєте? Де він ризикує? (Ходить з ним по лісу, лягає в яму разом із вовком, розрізає мотузки, якими був зв’язаний вовк і т.ін.). І тому ми повинні поважати тварин, не знищувати їх, не ображати, не дратувати не зачіпати. І все ж таки – бути обережними.
• Завершіть прислів’я: «Скільки вовка не годуй…». Хто ці слова із прислів’я сказав у тексті твору? (В.Чепіжний, ст.270). Чи можна так сказати про Сіроманця? Чому?
• Є багато народних висловів про вовка. У вас на партах незавершені прислів’я про вовка, завершіть їх. (Робота у парах).
Отже, діти, повертаючись до епіграфа нашого уроку, ми можемо зробити такі висновки, що всі звірі, які заселяють нашу планету, мають право на життя і ми повинні любити природу, звірів, навіть хижих, допомагати їм, як це роблять єгері в лісах, кладуть їжу звірям у годівниці, особливо взимку.
Але обережними в поводженні з тваринами ви повинні бути завжди, чи то свійські, чи то хижі тварини, тому що повадки тварин часто бувають нам не зрозумілими, їх не можна передбачити. Звір може напасти, коли відчуває небезпеку з боку людини, або щось може роздратувати. А також хвора на сказ тварина. Чули такий народний вислів «Береженого й Бог береже». Але майте на увазі, люди часто теж бувають лихими, а тому теж не можна довірятися незнайомій людині.
Объяснение: