1. Для чого івці кожної ночі ставили баз ?? ( не знаю що таке "баз", але у творі А.Чайковського "За сестрою" івчани "кожну ніч ставили чергою вартових при обох воротах, щоб їх ворог не напав зненацька".)
2 Чому тарин шукав у степу Павлуся? бо знав, що у сідлі, яке було на коні на якому втік Павлусь, заховані "червінці!.. о! і таляри... ")
3. Хто прятув Павлуся після втечі із захопленого татарами села? не знаю що таке "прятув", якщо в сенсі того, хто ховав Павлуся, то ніхто, якщо в сенсі того, хто допоміг хлопцеві і доглядав його, то козак Семен Непорадний, який випадково знайшов хлопця в степу
4. Хтя з козаків вправно володів арканом - практично всі козаки, але майстром з кидання арканом був Семен Непорадний. "Непорадний був мистець орудувати арканом".
5. Як сталися козаки до своїх товаришів, які загинули? З повагою і смутком. Ось як описано у творі поховання "Кожен прощався з товаришем. Один козак прочитав над трупами молитву і тепер почали складати їх на дно ями так обережно, як мати вкладає скупану дитину в колиску. Голови покривали червоною китайкою. Біля кожного поклали його зброю, перехрестили і почали мовчки засипати землю. Кожний козак вкинув бодай грудку землі".
6. Як вплута??? були в Павлус, коли он осталеся разом з казакми в степу?
7. Що зробни брань Ст Судак, будучив полоні? Я так розумію, що питання про те, що робив Степан Судак, поки був в полоні ? Степан намагався звільнитися і втекти, тому йому вдалося розплутати мотузки на руках. "Степан обернувся боком, відтак горі спиною і, ніби то жуючи паляницю, почав зубами розмотувати мотуза. На його радість вузол попускав щораз більше. Степан оглядався на вартового й розмотував зубами вузол. Вкінці почув свої руки свобідними. Не рухаючися з землі, він вийняв обережно з кишені ножа і найближчому товаришеві розрізав мотуза. Ніж пішов по руках, а вартовий татарин і не догадувався нічого".
8. Чому серед бранша не було Гани? Тому що її татари з малими дітьми і молодими дівчатами погнали в Крим раніше. "— Нема її, синочку! — обізвалась одна молодиця. — Ще вчора забрали татари всіх дівчат і малих хлопців і поїхали наперед".
9. Чому повлуся пишов на пойски Ганни сам? Тому що його брат Петро і батько Степан не вірили в те, що зможуть знайти і визволити Ганну з полону в Криму, розуміючи, що хіба що самі сам загинуть.
10. Де ночевав повлуся воремя Пояскив сестри - в печері біля річки.
11 як татари оглядели павлуся перед тим як купить в харзаци - "Мацали за руки й ноги, повертали його головою і дивились в зуби, достоту так, як роблять купці із скотом на базарі".
12. Які слова Павлуся звернений до Карима Сталі пророчеми - Хлопець в гніві крикнув вслід Кариму "Продав ти мене, Юдо. Бог тебе напевно покарає!. Ці слова справдилися, тому що того ж дня до вечора натрапив в степу на козаків Недолі і Непорадний впізнав коня Павлуся. Козаки запідозрили лихе, а тому почали допитуватись в Карима про долю Павлуся. Тут харциза впізнав татарин, що примкнув до козаків. Він сказав хлопцям, що це відомий розбишака. Козаки на своєму суді вирішили скарати харциза на смерть і Кариму відрізали голову.
13
14 Якир подарок привёз сулеман ефініді сину Мустафу - Сулейман-ефенді привіз на подарунок своєму синові Павлуся.
15 від чого застерігав Остап Швидкій Павлуся - Остап Швидкий навчав Павлуся, що в розмові з татарами "...не можна просто балакати, як з нашим братом; з ним треба хитрити, низько кланятись..., показувати покірного...", а ще попереджав, щоб хлопець не втікав, бо "...тебе вб'ють або продадуть першому ліпшому татаринові". А якщо вже надумає втікати. то вибрати для цього вдалий час: "... Тут можуть леда день набігти запорожці! От такої хвилини всі християнські бранці ждуть, як . Тоді пора втікати..."
В повісті «Маруся» Г. Квітка-Основ’яненко надав можливість зрозуміти, що не слід кепкувати з українського народу, який має таку самовідданість боротьбі за своє вільне і щасливе життя, таку душевну глибину і таку спрагу до кращого. Цей твір став одним з найкращих українських літературних творів і втілив у собі кращі риси національного фольклору та української пісенної творчості. Джерелом для творчого натхнення письменника була дійсність тогочасного українського села, скрашена українськими весільними, святковими й ліричними піснями, баладами та іншими фольклорними мотивами.
Головними героями повісті Г. Квітки-Основ’яненка є Маруся й Василь — чисті у своїх помислах і почуттях, дуже працьовиті, неговіркі, прості і щирі люди. Як казав про них сам автор, ці персонажі «писані з натури і без будь-якої прикраси». У своєму творі видатний повістяр майстерно і талановито висвітив життя та звичаї українського народу, поетичну природу рідного краю.
Не менш яскравим персонажем повісті «Маруся» був і батько дівчини Наум Дрот. В його образі автор втілив кращі риси українського селянства. Наум був мудрою, чесною й набожною людиною, він, не покладаючи рук, усе життя працював, тому й жила його родина у відносному достатку. У такій же доброчинності та любові до праці він виховав і свою доньку. І тільки почує Маруся церковні дзвони, як збирається до церкви, адже гріх не піти, бо день святковий. А в інші дні вона з ранку до вечора працює, бо тільки так можна здобути своє щастя і стати заможною.
Саме такою, як Маруся, бачить письменник справжню українську дівчину. Маруся не пустувала в церкві, не пила горілки на вечорницях, давала дівчатам добрі поради. Її любили й шанували односельці за працьовитість і лагідність, за її золоті руки. Маруся ніколи не виходила з дому, поки не впоралася з усією домашньою роботою.
У своїй повісті Г. Квітка-Основ’яненко докладно описав народні звичаї та свята: сватання, весілля і похорони з голосіннями. Так докладно міг зобразити ці події лише справжній знавець життя та побуту українського народу. До того ж знавець настільки талановитий, що вдалося йому все це передати неповторною поетичною мовою.
Незважаючи на сумний фінал, повість вражає точністю найдрібніших подробиць в описах традицій та повсякденного життя українського народу, незвичайною силою почуттів її головних героїв.
Відповідь:
1. Для чого івці кожної ночі ставили баз ?? ( не знаю що таке "баз", але у творі А.Чайковського "За сестрою" івчани "кожну ніч ставили чергою вартових при обох воротах, щоб їх ворог не напав зненацька".)
2 Чому тарин шукав у степу Павлуся? бо знав, що у сідлі, яке було на коні на якому втік Павлусь, заховані "червінці!.. о! і таляри... ")
3. Хто прятув Павлуся після втечі із захопленого татарами села? не знаю що таке "прятув", якщо в сенсі того, хто ховав Павлуся, то ніхто, якщо в сенсі того, хто допоміг хлопцеві і доглядав його, то козак Семен Непорадний, який випадково знайшов хлопця в степу
4. Хтя з козаків вправно володів арканом - практично всі козаки, але майстром з кидання арканом був Семен Непорадний. "Непорадний був мистець орудувати арканом".
5. Як сталися козаки до своїх товаришів, які загинули? З повагою і смутком. Ось як описано у творі поховання "Кожен прощався з товаришем. Один козак прочитав над трупами молитву і тепер почали складати їх на дно ями так обережно, як мати вкладає скупану дитину в колиску. Голови покривали червоною китайкою. Біля кожного поклали його зброю, перехрестили і почали мовчки засипати землю. Кожний козак вкинув бодай грудку землі".
6. Як вплута??? були в Павлус, коли он осталеся разом з казакми в степу?
7. Що зробни брань Ст Судак, будучив полоні? Я так розумію, що питання про те, що робив Степан Судак, поки був в полоні ? Степан намагався звільнитися і втекти, тому йому вдалося розплутати мотузки на руках. "Степан обернувся боком, відтак горі спиною і, ніби то жуючи паляницю, почав зубами розмотувати мотуза. На його радість вузол попускав щораз більше. Степан оглядався на вартового й розмотував зубами вузол. Вкінці почув свої руки свобідними. Не рухаючися з землі, він вийняв обережно з кишені ножа і найближчому товаришеві розрізав мотуза. Ніж пішов по руках, а вартовий татарин і не догадувався нічого".
8. Чому серед бранша не було Гани? Тому що її татари з малими дітьми і молодими дівчатами погнали в Крим раніше. "— Нема її, синочку! — обізвалась одна молодиця. — Ще вчора забрали татари всіх дівчат і малих хлопців і поїхали наперед".
9. Чому повлуся пишов на пойски Ганни сам? Тому що його брат Петро і батько Степан не вірили в те, що зможуть знайти і визволити Ганну з полону в Криму, розуміючи, що хіба що самі сам загинуть.
10. Де ночевав повлуся воремя Пояскив сестри - в печері біля річки.
11 як татари оглядели павлуся перед тим як купить в харзаци - "Мацали за руки й ноги, повертали його головою і дивились в зуби, достоту так, як роблять купці із скотом на базарі".
12. Які слова Павлуся звернений до Карима Сталі пророчеми - Хлопець в гніві крикнув вслід Кариму "Продав ти мене, Юдо. Бог тебе напевно покарає!. Ці слова справдилися, тому що того ж дня до вечора натрапив в степу на козаків Недолі і Непорадний впізнав коня Павлуся. Козаки запідозрили лихе, а тому почали допитуватись в Карима про долю Павлуся. Тут харциза впізнав татарин, що примкнув до козаків. Він сказав хлопцям, що це відомий розбишака. Козаки на своєму суді вирішили скарати харциза на смерть і Кариму відрізали голову.
13
14 Якир подарок привёз сулеман ефініді сину Мустафу - Сулейман-ефенді привіз на подарунок своєму синові Павлуся.
15 від чого застерігав Остап Швидкій Павлуся - Остап Швидкий навчав Павлуся, що в розмові з татарами "...не можна просто балакати, як з нашим братом; з ним треба хитрити, низько кланятись..., показувати покірного...", а ще попереджав, щоб хлопець не втікав, бо "...тебе вб'ють або продадуть першому ліпшому татаринові". А якщо вже надумає втікати. то вибрати для цього вдалий час: "... Тут можуть леда день набігти запорожці! От такої хвилини всі християнські бранці ждуть, як . Тоді пора втікати..."
Пояснення:
В повісті «Маруся» Г. Квітка-Основ’яненко надав можливість зрозуміти, що не слід кепкувати з українського народу, який має таку самовідданість боротьбі за своє вільне і щасливе життя, таку душевну глибину і таку спрагу до кращого. Цей твір став одним з найкращих українських літературних творів і втілив у собі кращі риси національного фольклору та української пісенної творчості. Джерелом для творчого натхнення письменника була дійсність тогочасного українського села, скрашена українськими весільними, святковими й ліричними піснями, баладами та іншими фольклорними мотивами.
Головними героями повісті Г. Квітки-Основ’яненка є Маруся й Василь — чисті у своїх помислах і почуттях, дуже працьовиті, неговіркі, прості і щирі люди. Як казав про них сам автор, ці персонажі «писані з натури і без будь-якої прикраси». У своєму творі видатний повістяр майстерно і талановито висвітив життя та звичаї українського народу, поетичну природу рідного краю.
Не менш яскравим персонажем повісті «Маруся» був і батько дівчини Наум Дрот. В його образі автор втілив кращі риси українського селянства. Наум був мудрою, чесною й набожною людиною, він, не покладаючи рук, усе життя працював, тому й жила його родина у відносному достатку. У такій же доброчинності та любові до праці він виховав і свою доньку. І тільки почує Маруся церковні дзвони, як збирається до церкви, адже гріх не піти, бо день святковий. А в інші дні вона з ранку до вечора працює, бо тільки так можна здобути своє щастя і стати заможною.
Саме такою, як Маруся, бачить письменник справжню українську дівчину. Маруся не пустувала в церкві, не пила горілки на вечорницях, давала дівчатам добрі поради. Її любили й шанували односельці за працьовитість і лагідність, за її золоті руки. Маруся ніколи не виходила з дому, поки не впоралася з усією домашньою роботою.
У своїй повісті Г. Квітка-Основ’яненко докладно описав народні звичаї та свята: сватання, весілля і похорони з голосіннями. Так докладно міг зобразити ці події лише справжній знавець життя та побуту українського народу. До того ж знавець настільки талановитий, що вдалося йому все це передати неповторною поетичною мовою.
Незважаючи на сумний фінал, повість вражає точністю найдрібніших подробиць в описах традицій та повсякденного життя українського народу, незвичайною силою почуттів її головних героїв.