Назовите основные темы повести А.С.Пушкина «Станционный смотритель». Установите связь главной темы и заглавия повести. [3]
Сформулируйте ваше понимание идеи повести «Станционный смотритель». [2]
Проанализируйте отрывок из повести «Станционный смотритель». Объясните: случайно или с какой-то целью так подробно описаны картинки к притче о блудном сыне в экспозиции повести? Как соотносится история «блудного сына» и история Дуни?
[10]
Тут он принялся переписывать мою подорожную, а я занялся рассмотрением картинок, украшавших его смиренную, но опрятную обитель. Они изображали историю блудного сына: в первой почтенный старик в колпаке и шлафроке отпускает беспокойного юношу, который поспешно принимает его благословение и мешок с деньгами. В другой яркими чертами изображено развратное поведение молодого человека: он сидит за столом, окруженный ложными друзьями и бесстыдными женщинами. Далее, промотавшийся юноша, в рубище и в треугольной шляпе, пасет свиней и разделяет с ними трапезу; в его лице изображены глубокая печаль и раскаяние. Наконец представлено возвращение его к отцу; добрый старик в том же колпаке и шлафроке выбегает к нему навстречу: блудный сын стоит на коленах; в перспективе повар убивает упитанного тельца, и старший брат во слуг о причине таковой радости. Под каждой картинкой прочел я приличные немецкие стихи. Всё это доныне сохранилось в моей памяти, также как и горшки с бальзамином и кровать с пестрой занавескою, и прочие предметы, меня в то время окружавшие.
Так, у вірші «На Великдень, на соломі...» протиставляється життя сироти та дітей, у яких є батьки. Тут він зображує розмову дітей, які хваляться між собою подарунками. Кожна дитинка має обновку: комусь мати курила стрічечку, комусь батько справив чобітки або свитинку. Але серед дітей були сирітка,яка сумно гадає, чим їй похвалитись. І ось вона хвалилася: «А я в попа обідала». Більшої радості ця сирітка не знає. Сумно стає від цих слів.
Майстерно Тарас Шевченко виливає смуток і біль, який пережив сам, і змушує це пережити читача.
Увесь вірш пройнятий співчуттям до дівчинки. Недарма автор вживає такі ніжні та ласкаві слова: сирітка, сиріточка. На жаль, сирітська доля була важкою не тільки за часів Тараса Шевченка, а й зараз.
Хочеться, щоб у кожної дитини були батьки та ніхто не зазнав гіркої сирітської долі.
Назва літературного твору: «Дівчинка»
Автор: І. Павлюк.
Рік створення: 2006.
Вид: лірика (філософська).
Тема: зображенняя дівчинки, у якої на серці туга.
Ідея: світ змушує дітей не по-дитячому сприймати проблеми.
Художні засоби:
Уособлення: розчарована осінь.
Епітети: дівчинка боса, розчарована осінь.
Цей художній ліричний твір - маленька розповідь про дівчинку, душу якої сколихнули туга, сум та жаль. Про те, чого стосується її тривога, читач може лише здогадуватись. Вона сумує та плаче за «всіх». Дівчинка постає співчутливою, відповідальною.