Книга здавна цінувалася суспільством. Вона несла в собі потрібну інформацію, а деякі книги є безцінними, так як зберігають унікальну інформацію. До книги ставилися з особливою повагою, купити її було не так легко. Купувати книги і вчитися, могли тільки заможні люди. Однак час змінюється, і зараз книга не користується такою повагою, як раніше. Зараз є дуже багато інших джерел, з яких можна дізнатися всю необхідну інформацію: інтернет, радіо, телебачення, газети, журнали. Ставлення до книг у сучасних людей зовсім інше, ніж десятки років тому. Мало хто тепер ходить в бібліотеки, щоб написати реферат. Досить злазити в інтернет і завантажити потрібну тему, і все - не потрібно довго мучитися. Мало хто сьогодні захоплюється фантастичними романами, оповіданнями. Відеодиски, кінотеатри, супутникове телебачення, стільки фільмів цікавих можна подивитися, навіщо тоді читати книги? Книга в першу чергу виховує людину, вона відкриває перед ним новий цікавий світ, формує у нього життєві погляди і переконання, вона розвиває, вчить мислити, фантазувати, мріяти. Це основні її функції, і за це книгу потрібно поважати. Можливо, з часом книга знову знайде свою колишню популярність, і читати її буде в першу чергу модно. Моя улюблена книга вот чем мог
Проаналізувати пісню "Сонце низенько" можна так: Аналіз твору «Сонце низенько, вечір близенько» Жанр твору: пісня. Тема: розповідь про два закохані серця, які присягають у вірності одне одному. Ідея: уславлення думки про те, що кохання – найцінніше почуття у житті кожної людини. Римування: парне (аабб) Художні засоби: - Звертання: моє серденько, мій голубчику. - Повтори: Ой прийди, прийди. - Епітети: вірно, чесно, примірно. У творі є двоє головних ліричних героїв – дівчина та парубок. Це закохані, які мріють про зустріч, бо сумують одне за одним. Вони цінують кожну мить, проведену разом. Але їм дуже важко розставитися, про що говорять рядки: «Ой як впускала, / то й цілувала. / як випускала, / тяжко вздихала». Це дуже гарна й романтична історія двох закоханих сердець.
Аналіз твору «Сонце низенько, вечір близенько»
Жанр твору: пісня.
Тема: розповідь про два закохані серця, які присягають у вірності одне одному.
Ідея: уславлення думки про те, що кохання – найцінніше почуття у житті кожної людини.
Римування: парне (аабб)
Художні засоби:
- Звертання: моє серденько, мій голубчику.
- Повтори: Ой прийди, прийди.
- Епітети: вірно, чесно, примірно.
У творі є двоє головних ліричних героїв – дівчина та парубок. Це закохані, які мріють про зустріч, бо сумують одне за одним. Вони цінують кожну мить, проведену разом. Але їм дуже важко розставитися, про що говорять рядки: «Ой як впускала, / то й цілувала. / як випускала, / тяжко вздихала». Це дуже гарна й романтична історія двох закоханих сердець.