Пісню дійсно можна вважати душею кожного народу. Пісня це мова душі, мова серця. Адже в багатьох випадках людина, у вираженні своїх почуттів вдається саме до пісень. Ну посудіть самі! Коли людина закохується, їй стає так добре, що "душа починає співати". Чи навпаки, коли людина у відчаї, або в неї горе "душу рве сумна, гірка пісня". Нариклад, кобзарі співали сумні затяжні пісні про гніт українського народу. Ці журливі пісні були, неначе "крик душі"!
Тож сміло можно стверджувати, що пісня - це душа народу.
Пісню дійсно можна вважати душею кожного народу. Пісня це мова душі, мова серця. Адже в багатьох випадках людина, у вираженні своїх почуттів вдається саме до пісень. Ну посудіть самі! Коли людина закохується, їй стає так добре, що "душа починає співати". Чи навпаки, коли людина у відчаї, або в неї горе "душу рве сумна, гірка пісня". Нариклад, кобзарі співали сумні затяжні пісні про гніт українського народу. Ці журливі пісні були, неначе "крик душі"!
Тож сміло можно стверджувати, що пісня - це душа народу.