Не знаю чи є десь готова відповідь на це питання, але я особисто вважаю, що через весь твір червоною ниткою тягнеться одна лише думка. Славка Беркуту увесь час мучило питання: де і яке його "максимальне навантаження" і чи гідно він його витримає ?
Для нього максимальним навантаженням було не сварка з Юльком, з яким він дружив з дитинства, не те, що він дав слабину і не виграв юнацькі змагання, хоч перемога була так близько, не бій на шпагах, хоч він за це себе картав, а те, що йому приходиться безневинно оправдовуватися. І коли він таки прийшов на той ганебний шкільний суд - то це було його "маскимальним навантаженням" і він його витримав з честю.
Пояснення:
Цитата: Але син не погодився. Він навіть усміхнувся: — Ні, я не хочу ховатися. Я не винен у тім - навіщо мені ховатися? Пам’ятаєш, ти… тоді… тоді ти казав про максимальне навантаження? Ну от, не треба замість мене йти завтра в школу, тату!
Драма-феєрія “Лісова пісня” - це надзвичайний твір, справжній шедевр української та світової літератури видатної української поетеси. Цей твір можна назвати винятковим, бо в ньому ігається багатство думки, поетичність образів і гармонійна єдність реальності і фантазії. Написана у 1911 році, “ Лісова пісня ” й досі зберігає актуальність. В феєрії Леся Українка ставить та намагається вирішити вічні питання. Наприклад, це гармонія людини та природи. Цю саме гармонію Леся Українка відобразила за до Лісовика та дядька Лева. “ Лев заклявся на життя,
що дуба він повік не дасть рубати. Тоді ж і я на бороду заклявся, що дядько Лев і вся його рідня повік безпечні будуть в сьому лісі. ”. І протягом драми люди та лісові жителі жили у гарних стосунках. Все змінилося, коли мати Лукаша дала дозвіл на рубку старовинного дуба. Лісові персонажі почали псувати життя люду. “ Найкращі коні на смерть заїздив… ще й відьму, гарненько попросив, щоб їм корови геть-чисто попсувала. ” В кінці ще й хату їм спалили. Ми можемо зробити висновок, що нам потрібно не лише використовувати ресурси природи, а допомагати їй та не псувати. Садити нові дерева, зменшити викиди вуглекислого газу, зменшити створення пластику та збільшити його переробку. Саме такими діями ми зможемо жити в гармонії із природою.
Існує ще одна тема , яка зберігає актуальність. Це кохання і зрада. На початку драми Лукаш закохався у Мавку і вона відповіла йому взаємністю. Але з’явилася ще одна дівчина. Її звали Килина. Лукаш закохався тепер у цю дівчину. Він зрадив Мавку, коли сказав матері, що одружується із Килиною.” Готуйте, мамо, хліб для старостів, — Я взавтра засилаюсь до Килини!”. Але цей союз не мав майбутнього. Потім мати Лукаша називала Килину відьмою, сам Лукаш не був щасливий. Зробивши висновок, ми розуміємо, що неможливо побудувати щастя на чужому горі.
Актуальність цієї драми буде ще довго продовжуватися, бо проблеми, які затронула Леся Українка, будуть далі існувати.
Відповідь:
Не знаю чи є десь готова відповідь на це питання, але я особисто вважаю, що через весь твір червоною ниткою тягнеться одна лише думка. Славка Беркуту увесь час мучило питання: де і яке його "максимальне навантаження" і чи гідно він його витримає ?
Для нього максимальним навантаженням було не сварка з Юльком, з яким він дружив з дитинства, не те, що він дав слабину і не виграв юнацькі змагання, хоч перемога була так близько, не бій на шпагах, хоч він за це себе картав, а те, що йому приходиться безневинно оправдовуватися. І коли він таки прийшов на той ганебний шкільний суд - то це було його "маскимальним навантаженням" і він його витримав з честю.
Пояснення:
Цитата: Але син не погодився. Він навіть усміхнувся: — Ні, я не хочу ховатися. Я не винен у тім - навіщо мені ховатися? Пам’ятаєш, ти… тоді… тоді ти казав про максимальне навантаження? Ну от, не треба замість мене йти завтра в школу, тату!
Можливо я не права, але мені та здається
Драма-феєрія “Лісова пісня” - це надзвичайний твір, справжній шедевр української та світової літератури видатної української поетеси. Цей твір можна назвати винятковим, бо в ньому ігається багатство думки, поетичність образів і гармонійна єдність реальності і фантазії. Написана у 1911 році, “ Лісова пісня ” й досі зберігає актуальність. В феєрії Леся Українка ставить та намагається вирішити вічні питання. Наприклад, це гармонія людини та природи. Цю саме гармонію Леся Українка відобразила за до Лісовика та дядька Лева. “ Лев заклявся на життя,
що дуба він повік не дасть рубати. Тоді ж і я на бороду заклявся, що дядько Лев і вся його рідня повік безпечні будуть в сьому лісі. ”. І протягом драми люди та лісові жителі жили у гарних стосунках. Все змінилося, коли мати Лукаша дала дозвіл на рубку старовинного дуба. Лісові персонажі почали псувати життя люду. “ Найкращі коні на смерть заїздив… ще й відьму, гарненько попросив, щоб їм корови геть-чисто попсувала. ” В кінці ще й хату їм спалили. Ми можемо зробити висновок, що нам потрібно не лише використовувати ресурси природи, а допомагати їй та не псувати. Садити нові дерева, зменшити викиди вуглекислого газу, зменшити створення пластику та збільшити його переробку. Саме такими діями ми зможемо жити в гармонії із природою.
Існує ще одна тема , яка зберігає актуальність. Це кохання і зрада. На початку драми Лукаш закохався у Мавку і вона відповіла йому взаємністю. Але з’явилася ще одна дівчина. Її звали Килина. Лукаш закохався тепер у цю дівчину. Він зрадив Мавку, коли сказав матері, що одружується із Килиною.” Готуйте, мамо, хліб для старостів, — Я взавтра засилаюсь до Килини!”. Але цей союз не мав майбутнього. Потім мати Лукаша називала Килину відьмою, сам Лукаш не був щасливий. Зробивши висновок, ми розуміємо, що неможливо побудувати щастя на чужому горі.
Актуальність цієї драми буде ще довго продовжуватися, бо проблеми, які затронула Леся Українка, будуть далі існувати.