Спочатку — це манірна легковажна дівчина, що повернулася після навчання в інституті в маєток своєї бабусі. Пансіон “благородних дівиць” не виховав у панночки жодної благородної риси характеру. Не привчена до праці змалку, інститутка веде паразитичний б життя. Вона влаштовує безкінечні бенкети, приділяє непомірну увагу своєму туалетові. Панночка — жорстока. Важка праця на панському дворі супроводжувалась бійкою, лайкою і катуванням дівчат. Коли їй щось потрібно, вона стає улесливою, домагається чого хоче. Панночка не здатна по-людськи любити. На чергових банкетах вона з усіма хитрувала, лукавила, удавала з себе привітну, ласкаву, закохану, а насправді нікого не любила. Вона зуміла закохати в себе полкового лікаря, і коли він став нареченим, невдовзі прибрала його до рук, зробила з нього свого раба. Кохання її “чудне”. Вона сумує, плаче, бо наречений її бідний. Настрій її міняється, як тільки вона дізналась, що нареченому в спадщину дістався хутірець. Де взялася люб’язність, привітність, радість! У неї любов тільки за багатство, маєток. Ось яка у панночки мораль. Ще лютішою стала інститутка, коли відчула, що в неї є свійхутірець. Прибравши до рук чоловіка, вона перетворилася з “освіченої” панночки на самодурку. Під час господарювання на хутірці вона стає зажерливою, скупою, брутальною і роздратованою. Вона брехлива, люта, груба та некультурна. Необмежена влада над кріпаками ще більш спустошує душу інститутки, робить її жорстокою та бездушною;
20-30-ті роки ХХ століття- час, що міг би стати “золотою добою”української поезії, проте він перетворився на одну з найтрагічніших сторінок.Саме в цей період українське письменство досягло європейського рівня.Відомий літературознавець назвав покоління письменників цього часу “розстріляним відродженням”.
У поезії “розстріляного відродження” найбільш цікавими були шукання П.Тичини,М.Семенка та Є.Плужника. У часи українського відродження 1920х років П.Тичина ще знайшов у собі сили боротися і ввійшов до літературної організації ВАПЛІТЕ, яка під проводом М.Хвильового намагалась протистояти ЦК ВКП(б).Незабаром організацію розгромили, а її членів звинуватили в “українському буржуазному націоналізмі”.Тоді поет остаточно капітулював.З цього моменту Тичина починає виконувати поетичні замовлення партії (твори “Відповідь землякам”,”Ленін”,”Партія веде” та інші).На ці твори в 1928 р. відгукнувся О.Олесь віршем-докором “І ти продався їм, Тичино…”
Михайль Семенко – талановитий поет, творець футуризму. Михайль Семенко уперто згуртовував різні футуристичні організації “Ударна група поетів-футуристів”,Аспанфут.На початку 1930х років влада засудила й заборонила футуризм.Скорившись грубому тиску, поет почав писати офіційним соцреалістичним стилем (“З радянського щоденника”,”Китай в огні”,”Міжнародні діла”).Але йому це не до У квітні 1937 р.його заарештували і розстріляли.
В поезії 1920-1930х рр.іноді поєднувалися різні стильові течії, але завжди індивідуальне “Я” митця переважало.З усіх жанрових різновидів саме українська поезія доби “розстріляного відродження” сягнула найвищого рівня свого розвитку.Нею було закладено потужну національну традицію ліричного самовираження, що стало стартом для всебічного оновлення всієї української літератури ХХ століття.
Объяснение:
Объяснение:
Спочатку — це манірна легковажна дівчина, що повернулася після навчання в інституті в маєток своєї бабусі. Пансіон “благородних дівиць” не виховав у панночки жодної благородної риси характеру. Не привчена до праці змалку, інститутка веде паразитичний б життя. Вона влаштовує безкінечні бенкети, приділяє непомірну увагу своєму туалетові. Панночка — жорстока. Важка праця на панському дворі супроводжувалась бійкою, лайкою і катуванням дівчат. Коли їй щось потрібно, вона стає улесливою, домагається чого хоче. Панночка не здатна по-людськи любити. На чергових банкетах вона з усіма хитрувала, лукавила, удавала з себе привітну, ласкаву, закохану, а насправді нікого не любила. Вона зуміла закохати в себе полкового лікаря, і коли він став нареченим, невдовзі прибрала його до рук, зробила з нього свого раба. Кохання її “чудне”. Вона сумує, плаче, бо наречений її бідний. Настрій її міняється, як тільки вона дізналась, що нареченому в спадщину дістався хутірець. Де взялася люб’язність, привітність, радість! У неї любов тільки за багатство, маєток. Ось яка у панночки мораль. Ще лютішою стала інститутка, коли відчула, що в неї є свійхутірець. Прибравши до рук чоловіка, вона перетворилася з “освіченої” панночки на самодурку. Під час господарювання на хутірці вона стає зажерливою, скупою, брутальною і роздратованою. Вона брехлива, люта, груба та некультурна. Необмежена влада над кріпаками ще більш спустошує душу інститутки, робить її жорстокою та бездушною;
20-30-ті роки ХХ століття- час, що міг би стати “золотою добою”української поезії, проте він перетворився на одну з найтрагічніших сторінок.Саме в цей період українське письменство досягло європейського рівня.Відомий літературознавець назвав покоління письменників цього часу “розстріляним відродженням”.
У поезії “розстріляного відродження” найбільш цікавими були шукання П.Тичини,М.Семенка та Є.Плужника. У часи українського відродження 1920х років П.Тичина ще знайшов у собі сили боротися і ввійшов до літературної організації ВАПЛІТЕ, яка під проводом М.Хвильового намагалась протистояти ЦК ВКП(б).Незабаром організацію розгромили, а її членів звинуватили в “українському буржуазному націоналізмі”.Тоді поет остаточно капітулював.З цього моменту Тичина починає виконувати поетичні замовлення партії (твори “Відповідь землякам”,”Ленін”,”Партія веде” та інші).На ці твори в 1928 р. відгукнувся О.Олесь віршем-докором “І ти продався їм, Тичино…”
Михайль Семенко – талановитий поет, творець футуризму. Михайль Семенко уперто згуртовував різні футуристичні організації “Ударна група поетів-футуристів”,Аспанфут.На початку 1930х років влада засудила й заборонила футуризм.Скорившись грубому тиску, поет почав писати офіційним соцреалістичним стилем (“З радянського щоденника”,”Китай в огні”,”Міжнародні діла”).Але йому це не до У квітні 1937 р.його заарештували і розстріляли.
В поезії 1920-1930х рр.іноді поєднувалися різні стильові течії, але завжди індивідуальне “Я” митця переважало.З усіх жанрових різновидів саме українська поезія доби “розстріляного відродження” сягнула найвищого рівня свого розвитку.Нею було закладено потужну національну традицію ліричного самовираження, що стало стартом для всебічного оновлення всієї української літератури ХХ століття.
Объяснение: