написати листа Климку, розпитати про його справи, розказати про себе, життя в Україні, чим воно відрізняється від часів, у які жив герой. Пам"ятайте, що зараз теж війна, саме у тому регіоні, де він жив
Творчість відомого українського письменника Б. Харчука вчить кожного з нас виховувати в собі бережливе ставлення до оточуючої природи, до її краси. Його твори здатні з самого дитинства прищепити читачам риси доброти, чуйності і відповідальності за оточуючий нас світ. Частіш усього ми бачимо непорозуміння людей до тих, хто знаходить підтримку і порозуміння саме у природі. На основі прочитаних мною творів я маю змогу зробити висновок, що людина і природа міцно і назавжди взаємопов’язані друг з другом. І тому ми повинні сприймати оточуючу нас природу не тільки очима, а й серцем і душею.
Ми повинні наслідувати справі героя творів Б. Харчука та робити все, що є в наших силах для збереження природи, для її розуміння і для найбільшого з нею зближення. Ніколи не слід знищувати рослинний світ, ніколи не слід ображати тварин, бо все те, що нас оточує у житті – теж живе. Прикладом для нас може служити Планетник – герой однойменного оповідання Б. Харчука, про якого він написав: «Він ніколи не зривав листя, не ламав гілля, старався не толочити постолами трави – усе живе, усе для чогось призначене. Навіщо ж його мучити й нівечити?». Про це ж саме говорить багато повір’їв та народних легенд українського народу, які досить часто зустрічаються у творах письменника.
Для більшості творів Б. Харчука притаманна думка про збереження природи і її краси, і саме цю думку ми ніколи не повинні забувати, зробивши прикладом для себе і своїх вчинків героїв творчості письменника. Для того, щоб стати гідним членом нашого суспільства, «щоб жити і вдосконалюватися — піднятися до краси і сили природи, до волі і єдності».
Асканія-Нова – справжнє диво не лише Приазов’я, а й всієї України. Це найстаріший степовий біосферний заповідник планети та найбільша європейська степова заповідна територія. У тутешніх екосистемах налічується більше 500 видів вищих рослин і понад 3 тисячі видів тварин. У 1984 році рада ЮНЕСКО внесла Асканію до списку еталонних територій планети.
За усіма цими титулами – титанічна праця багатьох людей: починаючи від засновника і до тих, хто опікується заповідником сьогодні.
Десятки тисяч туристів їдуть в Асканію-Нова, щоб побувати в заповідному степу, а також відвідати зоопарк і дендропарк.
Площа заповідника складає 33 тисячі гектарів, третина з яких – абсолютно заповідна степова зона, незаймана територія, якої ніколи не торкався плуг.
Екосистема Асканії є недоторканною вже мільйони років. Це єдина подібна ділянка степу не тільки в Україні, але й у Європі, адже одного разу розкопаний степ не відновлюється ніколи.
Цей розкішний оазис створив барон Фрідріх Фальц-Фейн, предок німецьких колоністів, які освоювали південні українські степи і володіли землею, на який знаходиться Асканія-Нова. В кінці XIX століття, ще зовсім юний, Фальц-Фейн почав створювати перші вольєри для птахів і звірів.
Дитяче захоплення Фрідріха стало справою його життя. Саме Фальц-Фейн створив зоопарк, дендропарк та унікальний заповідник на ділянці типчаково-ковилового степу.
Обов'язково потрібно відвідати це місце, особливо, з дітьми – саме вони дійсно не залишиться байдужим до тварин. В Асканії-Новій за ними добре доглядають: місця у вольєрах хоч відбавляй, а відвідувачам заборонено годувати тварин. Крім того, на території заповідника знаходиться унікальний дендропарк, цей оазис посеред відкритого степу вражає.
У дендрологічному парку розміщується 1030 деревних рослин і більше 680 видів трав'янистих. Це найбільший дендрологічний парк степової зони України, що з 1983 року має статус загальнодержавного.
Сучасна територія заповідника розділена на три великі частини: Північну, Великий Чапельський Під та Південну. Прогулянка Асканією-Новою – не маршрут одного дня. Величезна територія заповідника займає 33 тис га. Тут можна пересуватись пішки чи автомобілем у супроводі спеціалістів.
Зоопарк Асканії на час свого заснування вважався зоопарком майбутнього, адже тварини тут живуть в умовах дуже наближених до дикої природи.
Творчість відомого українського письменника Б. Харчука вчить кожного з нас виховувати в собі бережливе ставлення до оточуючої природи, до її краси. Його твори здатні з самого дитинства прищепити читачам риси доброти, чуйності і відповідальності за оточуючий нас світ. Частіш усього ми бачимо непорозуміння людей до тих, хто знаходить підтримку і порозуміння саме у природі. На основі прочитаних мною творів я маю змогу зробити висновок, що людина і природа міцно і назавжди взаємопов’язані друг з другом. І тому ми повинні сприймати оточуючу нас природу не тільки очима, а й серцем і душею.
Ми повинні наслідувати справі героя творів Б. Харчука та робити все, що є в наших силах для збереження природи, для її розуміння і для найбільшого з нею зближення. Ніколи не слід знищувати рослинний світ, ніколи не слід ображати тварин, бо все те, що нас оточує у житті – теж живе. Прикладом для нас може служити Планетник – герой однойменного оповідання Б. Харчука, про якого він написав: «Він ніколи не зривав листя, не ламав гілля, старався не толочити постолами трави – усе живе, усе для чогось призначене. Навіщо ж його мучити й нівечити?». Про це ж саме говорить багато повір’їв та народних легенд українського народу, які досить часто зустрічаються у творах письменника.
Для більшості творів Б. Харчука притаманна думка про збереження природи і її краси, і саме цю думку ми ніколи не повинні забувати, зробивши прикладом для себе і своїх вчинків героїв творчості письменника. Для того, щоб стати гідним членом нашого суспільства, «щоб жити і вдосконалюватися — піднятися до краси і сили природи, до волі і єдності».
Асканія-Нова – справжнє диво не лише Приазов’я, а й всієї України. Це найстаріший степовий біосферний заповідник планети та найбільша європейська степова заповідна територія. У тутешніх екосистемах налічується більше 500 видів вищих рослин і понад 3 тисячі видів тварин. У 1984 році рада ЮНЕСКО внесла Асканію до списку еталонних територій планети.
За усіма цими титулами – титанічна праця багатьох людей: починаючи від засновника і до тих, хто опікується заповідником сьогодні.
Десятки тисяч туристів їдуть в Асканію-Нова, щоб побувати в заповідному степу, а також відвідати зоопарк і дендропарк.
Площа заповідника складає 33 тисячі гектарів, третина з яких – абсолютно заповідна степова зона, незаймана територія, якої ніколи не торкався плуг.
Екосистема Асканії є недоторканною вже мільйони років. Це єдина подібна ділянка степу не тільки в Україні, але й у Європі, адже одного разу розкопаний степ не відновлюється ніколи.
Цей розкішний оазис створив барон Фрідріх Фальц-Фейн, предок німецьких колоністів, які освоювали південні українські степи і володіли землею, на який знаходиться Асканія-Нова. В кінці XIX століття, ще зовсім юний, Фальц-Фейн почав створювати перші вольєри для птахів і звірів.
Дитяче захоплення Фрідріха стало справою його життя. Саме Фальц-Фейн створив зоопарк, дендропарк та унікальний заповідник на ділянці типчаково-ковилового степу.
Обов'язково потрібно відвідати це місце, особливо, з дітьми – саме вони дійсно не залишиться байдужим до тварин. В Асканії-Новій за ними добре доглядають: місця у вольєрах хоч відбавляй, а відвідувачам заборонено годувати тварин. Крім того, на території заповідника знаходиться унікальний дендропарк, цей оазис посеред відкритого степу вражає.
У дендрологічному парку розміщується 1030 деревних рослин і більше 680 видів трав'янистих. Це найбільший дендрологічний парк степової зони України, що з 1983 року має статус загальнодержавного.
Сучасна територія заповідника розділена на три великі частини: Північну, Великий Чапельський Під та Південну. Прогулянка Асканією-Новою – не маршрут одного дня. Величезна територія заповідника займає 33 тис га. Тут можна пересуватись пішки чи автомобілем у супроводі спеціалістів.
Зоопарк Асканії на час свого заснування вважався зоопарком майбутнього, адже тварини тут живуть в умовах дуже наближених до дикої природи.