кіло надії»
Які враження справив на вас прочитаний твір?

- На які питання ви хотіли б отримати відповідь?

- Чому твір має таку назву?

- Чи є надія в 35 кіло?

- Хто є героями оповідання? Яке ваше ставлення до них? Хто із героїв викликає у вас симпатію, а хто антипатію? Чому?

Твір належить до ранньої поезії Ліни Василівни. Спогади про повоєнні роки ще й досі живі... Вони болісно залишили свій слід у памятіі серці : "моє дитинство, вбите на війні"
«Мій перший вірш написаний в окопі» -це  той перший вірш, що його маленька дівчинка з містечка над Дніпром написала «мало не осколком» на стіні окопу, не зберігся: упав снаряд, і стіна з великими дитячими літерами осипалася.
Тяжкі втрати хвилюють душу. В цей час поетеса пише про життя і слід,що залишає людина на землі. Світ здається похмурим, безрадісним, повним знедолених. 
Темою поезії є зображення перших кроків війни з усіма її наслідками як чогось страшного і жахливого.Не лише сама війна калічить людей і приносить страждання, а навіть спогади про неї.Вірш сповнений щирими переживаннями та емоціями. Ліна Костенко вражає поетичною відвертістю. Вона щиро відкриває своє серце перед читачем; її майстерність проявляєтьсяу зображенні трагічної правди війни. Людина відкриває для себе чаруючий світ поетичного слова.

Коли Юрко повернувся додому, то його почалу мучити докори і він вирішив написати листа Тосі з вибачення. Для нього це було дуже складно, але все ж таки гарні наміри перемогли у ньому і лист було відправлено. У листі він запитував тосю про те як там дика качечка зі своїми каченятами і просив у дівчинки дуже щире вибачення за свої вчинки. Тося немогла не відповісти на цей лист. так вони листувалися весьнавчальний рік. А влітку Юрко приїхав знову до села і вони разом з Тосею кожного дня ходили годувати качку з уже здоровими каченятами.