Тарас Шевченко За сонцем хмаронька пливе,Червоні поли розстилаєІ сонце спатоньки зовеУ синє море: покриваєРожевою пеленою,Мов мати дитину.Очам любо. Годиночку,Малую годинуНіби серце одпочине,З Богом заговорить...А туман, неначе ворог,Закриває мореІ хмароньку рожевую,І тьму за собоюРозстилає туман сивий,І тьмою німоюОповиє тобі душу,Й не знаєш, де дітись,І ждеш його, того світу,Мов матері діти.
За сонцем хмаронька пливе,Червоні поли розстилаєІ сонце спатоньки зовеУ синє море: покриваєРожевою пеленою,Мов мати дитину.Очам любо. Годиночку,Малую годинуНіби серце одпочине,З Богом заговорить...А туман, неначе ворог,Закриває мореІ хмароньку рожевую,І тьму за собоюРозстилає туман сивий,І тьмою німоюОповиє тобі душу,Й не знаєш, де дітись,І ждеш його, того світу,Мов матері діти.