Пейзажем у літературному творі називається опис природи чи окремих явищ природи. Пейзаж може зустрічатися як у прозі, так і в поезії, і навіть у драмі у нпгляді авторських ремарок. Якщо вірш присвячений природі, він належить до окремого різновиду поезії — пейзажної лірики.
Навіщо потрібен пейзаж у літературі?
Пейзаж у літературі допомагає читачеві краще уявити місце дії, робить твір иекравішим та цікавішим. Крім того, пейзаж часто використовується, щоб підкреслити психологічний стан людини (пейзаж може бути суголосним настроєві або, навпаки, контрастувати з ним).
Схарактеризуйте пейзажну лірику Тичини.
У ліриці П. Тичини пейзажі змальовані різнобічно, поет звертає увагу на звуки, кольори, навіть на запахи, які йому трапляються у світі природи. Пейзажна лірика П. Тичини надзвичайно мелодійна. Крім того, митець за до пейзажу висловлює свої патріотичні почуття, глибоку любов до рідної землі.
Яка основна ідея оповідання Є. Гуцала «Лось»?
Оповідання «Лось» Є. Гуцала вчить нас дбайливого ставлення до природи, автор висловлює думку, що звірі є беззахисними перед людиною. Він закликає нас не нищити чарівного світу природи навколо себе, ставитися до нього із любов’ю та повагою.
Назвіть віршовані твори українських письменників, у яких оспівано красу української природи.
Т. Шевченко «Садок вишневий коло хати», К. Малицька «Чом, чом, земле моя…» та ін.
У яких віршах Т. Шевченка та М. Вінграновського оспівано сади? «Садок вишневий коло хати» та «Ходімте в сад…»
Хто автор твору «За сонцем хмаронька пливе» ? Т. Шевченко.
Про що розповідає вірш Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати» ?
Вірш Т. Шевченка змальовує родинне життя та працю українців.
Відомий український драматург Іван Карпенко- Карий у сатиричній комедії «Сто тисяч» засудив пороки суспільного життя. Нездоланна тяга купувати землю і в селян, і в поміщиків, а потім тішитись думкою, що Калитку «розіпре грошвою», усе де веде до руйнування особистості. А землі потрібні, щоб сказати багатію Пузирю «…голяк масті, чирва світить!», землі і гроші потрібні, щоб переплатити по десять рублів на десятині Жолудю, гроші потрібні, щоб обдурити Гершка. Мрії Герасима Калитки йдуть ще далі: «…всю землю навкруги скуплю! Ідеш день — чия земля? Калитчина!.. Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!» Герасим дурить усіх. Єврей, якого він теж дурить, у свою чергу обдурює Герасима, продає йому мішок з папером замість грошей.
І раптом усім цим корисливим планам не судилося здійснитися. Герасим Калитка не в змозі цього пережити: він лізе у зашморг з надією вмерти.
Гроші скалічили душу не лише Герасиму, але і його куму — Савці. Він весь час знаходиться у пошуку грошей. На пропозицію Герасима здійснити шахрайську махінацію, Савка одразу дає згоду. Але після трагічних подій з Герасимом Савка навіки зрікається брудних грошей.
А Невідомий теж хворів грошовою хворобою. Він вигадав новий засіб обдурювання людей і заробляє на цьому непогані гроші.
Копач Бонавентура бере у будинку Калитки їжу, хоч і не працює на хазяїна. А побачивши єврея, він одразу сказав: «…це — пройдисвіт».
Іван Карпенко-Карий у п’єсі «Сто тисяч» показує, що тим, хто потрапив під владу грошей, нелегко повернутися на шлях порядності.
Що таке пейзаж у літературному творі?
Пейзажем у літературному творі називається опис природи чи окремих явищ природи. Пейзаж може зустрічатися як у прозі, так і в поезії, і навіть у драмі у нпгляді авторських ремарок. Якщо вірш присвячений природі, він належить до окремого різновиду поезії — пейзажної лірики.
Навіщо потрібен пейзаж у літературі?
Пейзаж у літературі допомагає читачеві краще уявити місце дії, робить твір иекравішим та цікавішим. Крім того, пейзаж часто використовується, щоб підкреслити психологічний стан людини (пейзаж може бути суголосним настроєві або, навпаки, контрастувати з ним).
Схарактеризуйте пейзажну лірику Тичини.
У ліриці П. Тичини пейзажі змальовані різнобічно, поет звертає увагу на звуки, кольори, навіть на запахи, які йому трапляються у світі природи. Пейзажна лірика П. Тичини надзвичайно мелодійна. Крім того, митець за до пейзажу висловлює свої патріотичні почуття, глибоку любов до рідної землі.
Яка основна ідея оповідання Є. Гуцала «Лось»?
Оповідання «Лось» Є. Гуцала вчить нас дбайливого ставлення до природи, автор висловлює думку, що звірі є беззахисними перед людиною. Він закликає нас не нищити чарівного світу природи навколо себе, ставитися до нього із любов’ю та повагою.
Назвіть віршовані твори українських письменників, у яких оспівано красу української природи.
Т. Шевченко «Садок вишневий коло хати», К. Малицька «Чом, чом, земле моя…» та ін.
У яких віршах Т. Шевченка та М. Вінграновського оспівано сади? «Садок вишневий коло хати» та «Ходімте в сад…»
Хто автор твору «За сонцем хмаронька пливе» ? Т. Шевченко.
Про що розповідає вірш Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати» ?
Вірш Т. Шевченка змальовує родинне життя та працю українців.
Відомий український драматург Іван Карпенко- Карий у сатиричній комедії «Сто тисяч» засудив пороки суспільного життя. Нездоланна тяга купувати землю і в селян, і в поміщиків, а потім тішитись думкою, що Калитку «розіпре грошвою», усе де веде до руйнування особистості. А землі потрібні, щоб сказати багатію Пузирю «…голяк масті, чирва світить!», землі і гроші потрібні, щоб переплатити по десять рублів на десятині Жолудю, гроші потрібні, щоб обдурити Гершка. Мрії Герасима Калитки йдуть ще далі: «…всю землю навкруги скуплю! Ідеш день — чия земля? Калитчина!.. Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!» Герасим дурить усіх. Єврей, якого він теж дурить, у свою чергу обдурює Герасима, продає йому мішок з папером замість грошей.
І раптом усім цим корисливим планам не судилося здійснитися. Герасим Калитка не в змозі цього пережити: він лізе у зашморг з надією вмерти.
Гроші скалічили душу не лише Герасиму, але і його куму — Савці. Він весь час знаходиться у пошуку грошей. На пропозицію Герасима здійснити шахрайську махінацію, Савка одразу дає згоду. Але після трагічних подій з Герасимом Савка навіки зрікається брудних грошей.
А Невідомий теж хворів грошовою хворобою. Він вигадав новий засіб обдурювання людей і заробляє на цьому непогані гроші.
Копач Бонавентура бере у будинку Калитки їжу, хоч і не працює на хазяїна. А побачивши єврея, він одразу сказав: «…це — пройдисвіт».
Іван Карпенко-Карий у п’єсі «Сто тисяч» показує, що тим, хто потрапив під владу грошей, нелегко повернутися на шлях порядності.