даю 30б 14. Що будували в місті полонені німці ( Л.Пономаренко „Гер переможений”)?
а) житловий квартал; б) завод; в) лікарню; г) табір для полонених.
15. Провідний мотив твору Л. Пономаренко «Гер переможений» — це: а) любов до Батьківщини; б) ненависть до ворогів;
в) відданість інтересам Вітчизни; г) любов до людей.
16. Події, описані у творі Л. Пономаренко «Гер переможений», відбуваються:
а) у часи Великої Вітчизняної війни; б) у довоєнні роки;
в) у повоєнній Білорусі; г) у повоєнній Україні.
РівеньІІ
17. Установіть відповідність між героєм твору М.Павленко «Русалонька із 7-В…» та його характеристикою(0,5б. за кожну правильну відповідь)
1. 1. Гордій;
а) красунчик, але він виявився брехуном і дрібним злодюжкою;
2. 2.Вадим;
б) сусідський хлопчак із багатодітної сім’ї, рідко відвідує школу, адже змушений заробляти хоч якісь гроші, щоб до матері прогодувати сестричок.
3. 3.Сашко;
в) скупий, підступний чоловік, аферист.
4. 4. Данило.
г) дворянин, але п’яниця і боягуз.

Відповідь:Хоча в назву повісті Ніни Бічуї винесене ім’я одного героя, головних героїв у творі четверо — Славко Беркута, Юлько Ващук, Лілі Теслюк і Стефко Вус. Усі вони підлітки, які шукають свій шлях у житті. Кожен має як добрі, так і погані риси характеру, але якщо дехто із друзів намагається боротися із своїми вадами, то іншим це буває важко зробити.

Відмінник Юлько Ващук пихатий, егоїстичний, переконаний у своїй винятковості. Батьки намагаються дати йому добре, на їхню думку, виховання, яке полягає в прищепленні гарних манер та лицемірства. Хлопець має неабиякий хист до малювання, але цього мовби ніхто не помічає, батьки змушують його займатися музикою. Юлько звик до того, що всі зважають на його думку, він найкращий, найрозумніший учень класу. Тому перші життєві негаразди сильно «ламають» хлопця. Особливо боляче вразив Юлька вчинок батька: виявилося, що написана ним книга — украдена робота іншого автора. Напевно, саме розчарування, відчай, розгубленість, відсутність теплих родинних відносин, сором за батьків вчинок спонукають Юлька до конфлікту із Славком Беркутою.

Лілі Теслюк — артистична, розумна дівчина, яка має безліч інтересів. Вона танцює в балетній студії, грає в шкільному театрі, досконало володіє англійською мовою. Але не вихваляється своїми успіхами, добре ставиться до однокласників. Коли одного разу, захопившись на ковзанці, дівчинка забула про заняття гуртка англійської, який сама ж і організувала, то потім щиро розкаялася. А дізнавшись про мрію однокласниці зіграти Попелюшку в шкільному спектаклі, Лілі в день вистави прикинулася хворою, таким чином «подарувавши» їй свою роль. Дівчинка відстоює справедливість, підтримує Славка, коли він потрапив у халепу. Власне, це завдяки їй усі повірили в те, що Беркуту не затримувала міліція.

Пояснення:Потрібна ще характеристика?

ответ:Тема: кохання, «любовний трикутник»; глибоке віддзеркалення внутрішнього світу героїв, складні перипетії їхніх доль, саможертовна любов, яка без дозволу входить у людські серця, наповнює їх.

Ідея: возвеличення любові як найвищої загальнолюдської цінності, як великої таємниці буття, яку ще нікому не вдалося розгадати і яка підносить людину на вершину щастя або робить її безкінечно нещасливою.

Мотиви: «сила кохання», «протистояння влади й людини», «філософія життя», «усепрощення», «романтики й прагматики».

Образи: людей: оповідач (Я) — син Михайла й Софії, студент; Михайло — репресований чоловік Софії; Софія — дружина Михайла, мати оповідача; Марфа Яркова — дружина; Карпо Ярков — приземлений чоловік Марфи; дядько Левко — поштар; природи: зозуля; сосна (яку посадив Михайло); предметів і явищ: піджак, лист, сон.

Символічні образи: «три зозулі з поклоном» (символ самотності; традиційна народна формула-прохання не любити); сосна, посаджена Михайлом на піску біля дому (символ самотності й водночас для тих, хто любив (син, Марфа, Софія) Михайла, — пам’ять про нього; для односельців — спогад про загублене життя; для самого Михайла — символ рідного дому); піджак (символ радянської бідності); Сибір неісходима (символ-перегук із творами Тараса Шевченка).

Композиція (сюжет): студент повертається з міста в новому костюмі (заробив гроші, розвантажуючи вагони) — його проводжає поглядом Марфа Яркова, бо він схожий на батька — студент питає у матері Софії про Марфу (пролог-обрамлення) — мати розповідає: та любила його батька Михайла (зав’язка) й завжди відчувала прихід листів від нього із заслання, поштар дозволяв їй потримати ці листи; в останньому листі з каторги Михайло жаліється Софії, що десь поряд із ним ходить Марфина душа (своєрідна кульмінація), не даючи йому спокою дружину передати їй від нього «три зозулі з поклоном», які «чи перелетять через Сибір неісходиму» (розв’язка) — син питає себе «Як вони чули одне одного — Марфа і тато?», «Чому вони не одружилися, так одне одного чуючи?», на що чує відповідь великої «татової» сосни: «Тоді не було б тебе» (епілог-обрамлення).

Новела складається з кількох частин, де на початку й у кінці використано прийом обрамлення. «Останній лист від батька» є своєрідною новелою в новелі. Оповідь ведеться від І особи — сина-студента.

Художні засоби виразності: епітет, символ, порівняння та ін.

Объяснение: